У Єгипті знайшли могилу жриці «богині-повитухи». ФОТО

Богиню звали Хаттора, і вона допомагала жінкам під час пологів. Ім'я жриці теж вдалося встановити.

Про це повідомляє Громадське радіо, з посиланням на RTE.

Поблизу Каїру археологи виявили могилу, якій понад 4400 років. Вона знаходиться поблизу пірамід і належить жриці Стародавнього царства. Могила прикрашена добре збереженими та рідкісними настінними малюнками.

 Малюнки, знайдені в гробниці жриці богині Хаттори. Фото: Міністерство старожитностей Єгипту

Голова міністерства, яке відповідає за історичні пам’ятки, Халед аль-Енані заявив журналістам, що могила на плато Гіза була побудована для жриці Хетпет.

Гробницю виявили під час земляних робіт на західному кладовищі Гізи командою єгипетських археологів під керівництвом Мостафи Вазірі, генерального секретаря Верховної Ради старожитностей.

 Малюнки, знайдені в гробниці жриці богині Хаттори. Фото: Міністерство старожитностей Єгипту

В Міністерстві заявили, що на цвинтарі розміщені гробниці вищих посадових осіб з П’ятої династії Стародавнього царства (2465-2323 рр. до Р.Х.), а деякі з них вже були розкопані починаючи з 1842 року.

Також в міністерстві зазначили, що в могилі є настінні малюнки, які в хорошому стані і, на яких зображена Хетпет. На малюнках показані сцени музичних і танцювальних виступів, а також дві сцени з мавпами, які на той час були домашніми тваринами.

 Малюнки, знайдені в гробниці жриці богині Хаттори. Фото: Міністерство старожитностей Єгипту

На одному з малюнків мавпа збирає і їсть фрукти, а на іншому танцює перед оркестром. Вазірі сказав, що ці знахідки були незвичними. "Такі сюжети рідкісні … і раніше були знайдені лише в могилі "Ка-Ібер", де зображено мавп, які танцюють, перед гітаристом, а не оркестром", — сказав він.

Аль-Енані заявив журналістам, що нова гробниця включає "басейн для очищення, на якому вигравірувано ім’я власника могили".

 Малюнки, знайдені в гробниці жриці богині Хаттори. Фото: Міністерство старожитностей Єгипту

"Німецька археологічна експедиція знайшла у 1909 році колекцію старожитностей, що містила ім’я цієї жінки, або жінки, яка мала таке саме ім’я. І тоді, ці артефакти були перенесені до Берлінського музею", — сказав він.

"І ось,через 109 років, ми знаходимо гробницю, яка теж носить ім’я Хетпет".

 Малюнки, знайдені в гробниці жриці богині Хаттори. Фото: Міністерство старожитностей Єгипту

Нагадуємо, що минулого тижня славнозвісні пустельні малюнки Наска були пошкоджені, коли водій вантажівки випадково виїхав на них.

Перший Всеукраїнський Собор УАПЦ, 5-6 червня 1990 р.

Як установа божественна, Церква незмінно і недвозначно виявляє свою сутність у соборній свідомості своїх членів, натхнених Святим Духом. «Бо зволилося Духові Святому і нам» - так владно висловлює перший Апостольський Собор в Єрусалимі свою постанову.

Пам’ять про війну: дискурс демократії та дискурс тоталітаризму

Сьогодні неспокутуваний злочин комунізму повертається примарою нового світового конфлікту. Тому конфлікт історичних пам'ятей має не лише політико-ідеологічну, а перед усім, етичну природу і пов'язаний із нерозкаяністю за злочини комунізму. Отож, хай із сьогоднішнім ювілейним ушануванням жертв Другої світової війни прийде до нас усвідомлення що тоталітарне будяччя проросло на нашому полі не випадково. У Ялті 1945-го знесилене людство залишило ті зерна. Наше завдання сьогодні те будяччя виполоти.

ГУЛАГівська «одіссея» Патріарха Володимира

18 липня 1995 року спецпризначенці підрозділу «Беркут» битимуть кийками священників та мирян під стінами Софії Київської. Такою буде реакції української влади на бажання поховати у стінах храму українського православного Патріарха Володимира – Василя Романюка. В’ячеслав Чорновіл тоді викрикуватиме, що це “кінець незалежної України…”. «Беркут» і далі робитиме свою справу. Патріарха так і не поховають у храмі, а лише перед його стінами. Ці події ввійдуть в історію, як «чорний вівторок». Та передуватиме їм не менш напружене та сповнене боротьби життя. Історія «одіссеї» Патріарха Володимира концтаборами та тюрмами ГУЛАГу.

Спільний біль. Спільна історія. Дискусія до Дня пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу

Щороку 18 травня в Україні відзначається День пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу – згадуються події 1944 року, коли радянський тоталітарний режим насильницьки виселив людей із їхніх рідних земель. Цей день офіційно започаткований тільки 2015 року, а історія та традиції кримських татар досі залишаються загадкою для багатьох українців.