Українські бійці можуть почати вітатися гаслом "Слава Україні!"

Уряд пропонує офіційно запровадити військові привітання "Слава Україні" та "Героям слава" замість привітань радянського зразка.

Відповідний законопроект № 7549 від 5 лютого зареєстрований у Верховній Раді, передає Радіо "Свобода".

Ініціатором законопроекту є прем'єр-міністр України Володимир Гройсман.

Документ пропонує внести зміни до статті 84 Статуту внутрішньої служби Збройних сил України, замінивши радянське привітання "Здрастуйте, товариші" й відповідь "Бажаємо (бажаю) здоров’я" на "Слава Україні" та "Героям слава" відповідно.

"На вітання начальника або старшого за військовим званням "Слава Україні" всі військовослужбовці, які перебувають у строю або поза ним, відповідають "Героям слава", – сказано в проекті закону. Аналогічними фразами пропонується і прощатися – замість чинної зараз статутної форми прощання "До побачення, товариші" – "До побачення".

Як відомо, вітанням "Слава Україні" – "Героям слава" послуговувалися члени Організації українських націоналістів та солдати Української повстанської армії в 1930-х – 1950-х роках. У 1990-х роках це гасло відродили в публічному вжитку націонал-демократичні та праворадикальні організації. 

Поступово воно набуло поширення серед широких кіл проукраїнської громадськості та політикуму.

Година Папуги. Операція «День Незалежності»

Несподівано виявилося, що у таборі діє невидима сила. Вона була подібна до гравітації: її вплив відчувався завжди, але щоб усвідомити її існування треба було, щоб на чиюсь голову впало яблуко. Тим яблуком стали події Дня Незалежності і пригода з фальшивим візитом американського амбасадора. Дехто раптом зрозумів, що та сила мала серед бранців своїх агентів, була поінформована про їх таємні приготування і комунікації. Перше запитання було очевидне: хто перейшов на інший бік?

Чи був Іван Світличний дисидентом?

На перший погляд це питання може здатися дивним, адже усім добре відомий поетичний твір Івана Світличного «Я – дисидент», де він стверджувально відповідає на це питання.

Диво в Чігошті: право на віру за межами соціалізму

«Я нічого не зробив! Я ж навіть нічого не бачив!» - кричав отець Йозеф Тоуфар. Священник другу ніч сидів в карцері – темному вологому приміщенні в підвалі тюрми. Він два дні не їв, шлунок палав від пересоленого супу, який давали «неслухняним» арештантам після декількох днів без їжі. Все тіло боліло – сьогодні знову навідувався інспектор Ладіслав Маха і проводив «екзекуції» - вибивав зізнання. Все тіло було в синяках, ноги опухли. Священник навіть не знав, що знаходиться у спецвідділі тюрми для католицьких священнослужителів у місті Валдіце. І жити йому залишилося декілька днів.

Андреа Халупа, авторка сценарію фільму «Ціна правди»: «це історія, яку розповів мені дідусь»

Сценарій до фільму «Ціна правди», який зняла польська режисерка Аґнєшка Голланд, написала Андреа Халупа – американська журналістка українського походження. Вона друкується в «The Atlantic», «TIME», «Forbes». Вперше про Голодомор Андреа почула в дитинстві від свого дідуся, який його пережив. А в студентські роки вона читала про життя репортера «New York Times» Волтера Дюранті в Москві. Саме тоді вона дізналася про Гарета Джонса, пригадала історію своєї родини і вирішила: «Я точно напишу сценарій до фільму, який розповідатиме про це».