Станція метро "Петрівка" в Києві стала "Почайною"

Сьогодні Київська міська рада на своєму засіданні перейменувала станцію "Петрівка" столичного метрополітену в "Почайну".

Про це повідомляє видання "LB.ua"

 Станція метро, віднині вже "Почайна". Фото: LB.ua

За прийняття відповідного проекту рішення проголосували 70 депутатів за мінімально необхідних 61.

Громадське обговорення перейменування пройшло на сайті Київміськадміністрації в період з 1 березня 2017 року до 1 травня 2017 року. Участь у голосуванні взяли 1942 людини. З них 1 426 громадян (73%) підтримали перейменування станції "Петрівка", інші висловилися проти.

Також депутати перейменували Куренівсько-Червоноармійську лінію метро в Оболонсько-Теремківську.

На засіданні в четвер депутати виключили з порядку денного засідання міськради питання про перейменування міжнародного аеропорту "Київ" в аеропорт імені Ігоря Сікорського.

Довідково. Станція метро "Петрівка", відкрита 1980 року, називається на честь радянського партійного державного діяча Григорія Петровського (1878—1958).

На час відкриття станції Подільський район, де вона розташовується, мав назву "Петрівський". Як Голова Всеукраїнського Центрального Виконавчого Комітету (1920—1938) Г. Петровський був одним із організаторів Голодомору 1932—1933 років.

Петровський був найбільш проросійським з-поміж українських більшовиків. Він був прихильником сталінського автономістського (на противагу федеративному) плану при створенні СРСР, противником політики українізації та одним із організаторів Голодомору 1932—1933 років.

Нова назва — на честь річки Почайна, в якій, імовірно, відбувалося хрещення Русі князем Володимиром Великим у 988 році. Нині річка майже зникла.

Нагадуємо, що минулого року сквер імені Косіора в Києві перейменували на честь полковника Болбочана.

В оці тайфуна. Як проголосили Акт Злуки

У цей день здавалося, що буревії історії втомилися і зупинили свій руйнівний рух. Насправді над Київом зупинилося "око тайфуну", де вітру може не бути. Навколо ж української столиці усе пригиналося від буревіїв.

Незалежність №1: Коли Грушевський її оголосив, чому Винниченко сумнівався, а Єфремов був проти

У перші дні 1918 року – 9 січня за старим стилем (22 січня за новим) – в умовах військової агресії проголошено незалежну республіку Україна.

Година папуги. Сумне Різдво

Комусь із бранців Козельська безіменний дух здавався недостатньо авторитетним. То врешті-решт табором пішла нова мода: викликати дух маршала Юзефа Пілсудського. Добєслава Якубовіча дух «Діда» засмутив: «Адже на питання, у кого ти мешкаєш, дух Пілсудського надав прізвище: Кєрсновські чи Кєрнойські. Мене це непокоїть, багато думав про це різне недобре».

Ян Палах: Смолоскип №1

Лібуше Палахова, продавчиня магазину в невеличкому містечку Вшетати, після робочого дня прийшла додому й увімкнула радіоприймач. Був звичайний будній день, 16 січня 1969 року. По радіо передали дивну звістку: у Празі «студент філософського факультету Я. П. вчинив самоспалення». «Який жах…» подумала пані Лібуше але не надала цьому повідомленню надмірної уваги. Ранковим потягом вона мала їхати до Праги на зустріч з сином – Яном Палахом, щоб піти по магазинах і вибрати йому капелюха.