Спецпроект

Помер "бухгалтер" концтабору Аушвіц

Колишній унтер-шарфюрер СС Оскар Гренінг, якого називають "бухгалтером Аушвіца", помер 9 березня в віці 96 років.

Він працював бухгалтером в концтаборі Аушвіц на теренах окупованої нацистами Польщі, повідомляє The Guardian.

До його обов’язків входило сортування й підрахунок грошей, відібраних у живих в’язнів та загиблих, і відправка їх до вищого керівництва в Берлін. Кілька разів Гренінг брав участь в реєстрації новоприбулих в’язнів.

Фото: Axel Heimken/EPA

У липні 2015 році Гренінга визнали винним у співучасті у вбивствах 300 тис. осіб у таборі й засудили до чотирьох років в’язниці.

Конституційний суд Німеччини в кінці грудня ухвалив, що він повинен відбути покарання до кінця, попри те, що оборонці заявляли, ніби ув’язнення в такому поважному віці порушує Гренінгове "право на життя".

Судовий лікар визнав, що той здатен відбувати покарання за умови, що йому надаватимуть відповідну медичну допомогу й догляд.

Оскар Гренінг під час служби в СС. Фото: Museum Auschwitz-Birkenau/AP

Проте Гренінг так і не потрапив за ґрати. На момент його смерті формальне "прохання про помилування" від січня 2018 року залишалося без відповіді.

На суді Гренінг визнав "моральну провину", але сказав, що визначення юридичної провини залишає на розгляд суду. Він зізнався, що йому "дуже шкода" за свої вчинки.

"Ніхто не повинен був мати причетність до Аушвіца. Я це знаю. Я щиро жалкую, що не дійшов до цього усвідомлення раніше та більш послідовно", — сказав Гренінг.

Протягом 1940—1945 років у концтаборі Аушвіц загинув 1 мільйон євреїв. Проте з-поміж 6500 есесівців, що вижили у Другій світовій війні, кримінальну відповідальність понесло менше 50.

Нагадаємо, у 2016 році Федеральний суд Німеччини відхилив апеляцію Оскара Гренінга.

Дивіться також:

Звільнення Аушвіца: український рахунок

Легендарна втеча з Аушвіцa. Історія Євгена Бендери

Подорож в Аушвіц. Екскурсія збереженим табором смерті. ФОТО

Перші хвилини звільнення концтабору Аушвіц

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.