Пошуковці рятують від знищення українські могили в Чехії

Команда проекту "Незнаному воякови" за результатами експедиції, що відбулась наприкінці минулого року, продовжує укладати інвентарну таблицю українських поховань у Чехії.

Про це повідомляє "Гал-Інфо" з посиланням на ГО "Українська галицька асамблея".

Команда проекту "Незнаному воякови". Фото: Українська галицька асамблея 

Наразі триває робота над ідентифікацією могил української дільниці Ольшанського кладовища. Пошуковці уже опрацювали інформацію з 58 українських могил цього найбільшого цвинтаря Праги, де налічується понад 2 млн поховань.

З попередніми результатами експедиції можна буде ознайомитися в таблиці, яка містить перелік похованих, їх біограми і що найважливіше – світлини актуального стану могил. Учасники проекту закликають усіх небайдужих допомогти із доповненням та верифікацією даних, вміщених до цього інвентаря.

Координатор проекту Іван Щурко зазначає: "Коли ми робили первинну інвентаризацію, то одна із характеристик, яку ми для себе визначали, наскільки пам’ятник перебуває під загрозою руйнації. І більшість з оглянутих нами могил — закинуті.

В умовах чеського законодавства є велика небезпека, що вони можуть бути зруйновані під нові поховання. І це може бути непоправною втратою. Ці побоювання були предметом розмови з Надзвичайним і Повноважним Послом України в Чеській Республіці Євгеном Перебийносом.

Під час візиту ми говорили і про інвентаризацію поховань, і про звернення до чеського уряду та низки державних установ. І так виглядає, що посольство допоможе нам реалізувати цю ініціативу в Чехії".

 Одна з могил на Ольшанському кладовищі у Празі. Фото: Українська галицька асамблея

Віталій Ляска додає, що "наступним кроком має стати створення інтерактивної мапи могил, монументів, цвинтарів за межами України. Якщо все вдасться, то не будемо обмежуватися лише Чехією, оскільки є велика кількість поховань у Польщі та в інших країнах.

Ситуація із надгробками наших вояків у Західній Європі, нібито трохи краща, але без польових досліджень й такі висновки робити поспішно. І відповідно подальша перспектива — об’єднати зусилля з небайдужими ініціативами задля впорядкування цвинтарів та створення інтерактивних мап із їхньою локалізацією у всіх країнах світу".

ГО "Західно-Український центр історичних досліджень" нагадує, що триває постійний збір пожертв на реалізацію проектів їхньої ініціативи.

Для пожертв у гривнях ЄДРПОУ 36873785 р/р 2600901962186

Для пожертв у євро Intermediary: KBC BANK NV, Brussels, Belgium

SWIFT: KREDBEBB

Beneficiary`s bank JSC "KREDOBANK" Lviv, Ukraine SWIFT: WUCBUA2X

Beneficiary: Acc 2600901962186 name HO ZUCID

Призначення платежу: "Благодійна пожертва на статутну діяльність організації"

Іван Щурко - 0964447353

Тарас Чолій – 0673416393

Нагадуємо, що нещодавно волонтери відшукали могилу сотника Армії УНР і діяча ОУН у Люксембурзі.

Перший Всеукраїнський Собор УАПЦ, 5-6 червня 1990 р.

Як установа божественна, Церква незмінно і недвозначно виявляє свою сутність у соборній свідомості своїх членів, натхнених Святим Духом. «Бо зволилося Духові Святому і нам» - так владно висловлює перший Апостольський Собор в Єрусалимі свою постанову.

Пам’ять про війну: дискурс демократії та дискурс тоталітаризму

Сьогодні неспокутуваний злочин комунізму повертається примарою нового світового конфлікту. Тому конфлікт історичних пам'ятей має не лише політико-ідеологічну, а перед усім, етичну природу і пов'язаний із нерозкаяністю за злочини комунізму. Отож, хай із сьогоднішнім ювілейним ушануванням жертв Другої світової війни прийде до нас усвідомлення що тоталітарне будяччя проросло на нашому полі не випадково. У Ялті 1945-го знесилене людство залишило ті зерна. Наше завдання сьогодні те будяччя виполоти.

ГУЛАГівська «одіссея» Патріарха Володимира

18 липня 1995 року спецпризначенці підрозділу «Беркут» битимуть кийками священників та мирян під стінами Софії Київської. Такою буде реакції української влади на бажання поховати у стінах храму українського православного Патріарха Володимира – Василя Романюка. В’ячеслав Чорновіл тоді викрикуватиме, що це “кінець незалежної України…”. «Беркут» і далі робитиме свою справу. Патріарха так і не поховають у храмі, а лише перед його стінами. Ці події ввійдуть в історію, як «чорний вівторок». Та передуватиме їм не менш напружене та сповнене боротьби життя. Історія «одіссеї» Патріарха Володимира концтаборами та тюрмами ГУЛАГу.

Спільний біль. Спільна історія. Дискусія до Дня пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу

Щороку 18 травня в Україні відзначається День пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу – згадуються події 1944 року, коли радянський тоталітарний режим насильницьки виселив людей із їхніх рідних земель. Цей день офіційно започаткований тільки 2015 року, а історія та традиції кримських татар досі залишаються загадкою для багатьох українців.