Петиція про перейменування площі Льва Толстого не набрала голосів

Жителі Києва не схвалили пропозицію про перейменування площі Льва Толстого в Шевченківському районі на площу Євгена Чикаленка.

Про це повідомляє "Україна молода"

 Площа Льва Толстого. Фото: Кореспондент

Громадське обговорення проекту тривало з 18 січня по 18 березня, повідомили в прес-службі Київської міської державної адміністрації.

У голосуванні брали участь більше трьох тисяч осіб. Нову назву підтримали 1 279 користувачів, проти виступили 1 813.

Довідково. Євген Чикаленко – український меценат, землевласник, видавець, публіцист. На початку XX століття брав активну участь у громадському житті Києва, а помер в еміграції.

Площу в Києві між Шулявською і Великою Васильківською вулицями назвали на честь Толстого у 1939 році.

Нагадуємо, що станція метро "Петрівка" в Києві стала "Почайною"

Роль Медведчука: Юрій Литвин і Василь Стус мали одного адвоката та загинули в одному таборі

Українського поета, журналіста, правозахисника Юрія Литвина знайшли з розтятим животом у камері колонії особливо суворого режиму ВС-389/36 у селі Кучино на Уралі. Це сталося 4 вересня 1984 року. Бездиханне тіло поета Василя Стуса знайдуть у карцері того самого дня роком пізніше

«Прийшов час збирати каміння…»: Про репатріацію нашої церковної старовини

Радянська влада вивезла з України безліч дорогоцінних артефактів, церковних цінностей. Напевно, немає жодного храму, який не був пограбований тодішньою владою. Коштовності частково продали за кордон. Та чимало збереглося у російських музеях. Це був відвертий грабунок. Від часу проголошення незалежності українська влада і українське суспільство мали б системно опікуватися поверненням нашої національної історико-культурної спадщини. Але чи ми, українці, – як суспільство і держава – готові до копіткої наполегливої праці з репатріації вкраденого спадку?

Українці в Єгипті

Весною 1920 року до Єгипту прибуло біля 4500 біженців з колишньої російської імперії. Три чверті з-поміж них були українцями або «малоросами» українського походження. Усіх поселено у пустельний наметовий табір в Тель-ель-Кебірі (залізнична станція між Каїром і Суецьким каналом)

Гомельська офіцерська сотня: союзник чи ворог української держави?

1 березня 1918 року Гомель зайняли німецькі війська відповідно до Берестейського договору, а через кілька днів він був переданий разом з повітом до Української Народної Республіки. За тиждень до вступу німців Гомельський революційний комітет та Поліський комітет РКП(б) терміново евакуювались на схід.