Полки Нацгвардії одержали імена Богуна та Вишневецького

Відповідні укази Президент України Петро Порошенко підписав 26 березня з нагоди 4-ї річниці відродження Національної гвардії України.

Про це повідомляє офіційний сайт Президента України.

8-й полк оперативного призначення НГУ одержав почесне найменування на честь Івана Богуна (? –1664) – козацького полковника у війську гетьмана Богдана Хмельницького.

19-й полк оперативного призначення віднині іменуватиметься на честь Дмитра Вишневецького (бл. 1517–1563/1564) – українсько-литовського православного шляхтича Великого князівства Литовського, козацького ватажка. 1556 року Вишневецький збудував фортецю на о. Мала Хортиця – прообраз Запорізької Січі.

 Фото: president.gov.ua

Нові назви надані гвардійцям "з метою відновлення історичних традицій національного війська, увічнення пам’яті українців, які зробили значний внесок у створення та розвиток держави, а також захист її територіальної цілісності й незалежності, національно-патріотичного виховання особового складу Національної гвардії України".

Під час урочистостей з нагоди 4-ї річниці Національної гвардії в Міжнародному міжвідомчому багатопрофільному центрі підготовки підрозділів НГУ Петро Порошенко вручив прапори частин командирам відповідних полків.

Справа Шухевича: політична міфологія та дослідницькі підходи

Тема колабораціонізму українського визвольного руху у Другій Світовій війні з нацистами вперше чітко проартикульована на початку 1960-х, коли професор Берлінського університету Альберт Норден заявив у жовтні 1959 року, нібито бійці батальйону "Нахтігаль" у перші дні нацистської окупації Львова вбили до трьох тисяч поляків та євреїв. У квітні 1960 року у Москві влаштували прес-конференцію, на якій, серед іншого, представили двох начебто свідків подій. З тих часів за "Нахтігалем" та Романом Шухевичем почала закріплюватися на Заході слава колаборанта та воєнного злочинця.

30 червня 1941. Як Бандера Незалежність відновлював

Події у Львові стали сигналом для тисяч оунівців і їхніх симпатиків. По всіх селах і містечках Західної України відбувалася один і той же сценарій: група молодих ентузіастів захоплювала приміщення владних органів — хоча це сказано надто гучно, адже «Совєти ще не пішли, а німці ще не прийшли» і влада фактично валялася на вулиці.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.