Полки Нацгвардії одержали імена Богуна та Вишневецького

Відповідні укази Президент України Петро Порошенко підписав 26 березня з нагоди 4-ї річниці відродження Національної гвардії України.

Про це повідомляє офіційний сайт Президента України.

8-й полк оперативного призначення НГУ одержав почесне найменування на честь Івана Богуна (? –1664) – козацького полковника у війську гетьмана Богдана Хмельницького.

19-й полк оперативного призначення віднині іменуватиметься на честь Дмитра Вишневецького (бл. 1517–1563/1564) – українсько-литовського православного шляхтича Великого князівства Литовського, козацького ватажка. 1556 року Вишневецький збудував фортецю на о. Мала Хортиця – прообраз Запорізької Січі.

 Фото: president.gov.ua

Нові назви надані гвардійцям "з метою відновлення історичних традицій національного війська, увічнення пам’яті українців, які зробили значний внесок у створення та розвиток держави, а також захист її територіальної цілісності й незалежності, національно-патріотичного виховання особового складу Національної гвардії України".

Під час урочистостей з нагоди 4-ї річниці Національної гвардії в Міжнародному міжвідомчому багатопрофільному центрі підготовки підрозділів НГУ Петро Порошенко вручив прапори частин командирам відповідних полків.

Пам’ять про війну: дискурс демократії та дискурс тоталітаризму

Сьогодні неспокутуваний злочин комунізму повертається примарою нового світового конфлікту. Тому конфлікт історичних пам'ятей має не лише політико-ідеологічну, а перед усім, етичну природу і пов'язаний із нерозкаяністю за злочини комунізму. Отож, хай із сьогоднішнім ювілейним ушануванням жертв Другої світової війни прийде до нас усвідомлення що тоталітарне будяччя проросло на нашому полі не випадково. У Ялті 1945-го знесилене людство залишило ті зерна. Наше завдання сьогодні те будяччя виполоти.

ГУЛАГівська «одіссея» Патріарха Володимира

18 липня 1995 року спецпризначенці підрозділу «Беркут» битимуть кийками священників та мирян під стінами Софії Київської. Такою буде реакції української влади на бажання поховати у стінах храму українського православного Патріарха Володимира – Василя Романюка. В’ячеслав Чорновіл тоді викрикуватиме, що це “кінець незалежної України…”. «Беркут» і далі робитиме свою справу. Патріарха так і не поховають у храмі, а лише перед його стінами. Ці події ввійдуть в історію, як «чорний вівторок». Та передуватиме їм не менш напружене та сповнене боротьби життя. Історія «одіссеї» Патріарха Володимира концтаборами та тюрмами ГУЛАГу.

Спільний біль. Спільна історія. Дискусія до Дня пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу

Щороку 18 травня в Україні відзначається День пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу – згадуються події 1944 року, коли радянський тоталітарний режим насильницьки виселив людей із їхніх рідних земель. Цей день офіційно започаткований тільки 2015 року, а історія та традиції кримських татар досі залишаються загадкою для багатьох українців.

Переможний бій Чорних Запорожців під командою латвійця Карліса Броже

"Гаряче було москалям не так від травневого сонця, як від вогню Чорних пластунів та від влучної стрілянини гарматчиків". 30 травня 1920 року відбувся переможний бій "Чорних запорожців" над більшовиками біля села Вербка поблизу Вінниці