В Івано-Франківську перепоховали 134 жертви НКВД. ФОТО

24 березня в історико-меморіальному комплексі Дем’янів Лаз, що в Івано-Франківську, перепоховали 134 жертв комуністичного терору.

Скелети 70 трупів людей вiдносяться до осіб чоловiчої статi, кiстки 53 скелетованих трупів – до осіб жіночої статі, 2-оє мають ознаки дитячих скелетів, інформує WestNews.

 Усі фото: westnews.com.ua

"Це почерк НКВС, числені вогнепальні отвори. На скелтованих залишках знайдено безліч свідчень, що катували жертв ще за життя. На стегнових кістках, на ребрах, черепах, є сліди катувань. Серед жертв, двоє дітей. Сьогодні можемо говорити, що Дем’янів Лаз вдруге заговорив. Тут 1989 року вперше відбулося перепоховання жертв тоталітарного комуністичного режиму. Ми говоримо про жертв 1939-1941 років", – говорить Василь Тимків, керівник КП "Меморіал" в Івано-Франквській області.

 

Також, додав він, здебільшого,  то була еліта священники. Знищивши еліту, можна легко маніпулювати людьми. Незважаючи на те, що жертви мали тюремні терміни, їх розстрілювали.

"Я думаю, що ще є десятки поховань. Згідно з найденими документами було засуджено близько 60 тисяч осіб. Це є страшна рана на тілі українського народу. Але розкриття цих ран – це спільна справа, яка об’єднує народ. Це потрібно для сьогодення і для майбутнього", – додав Тимків.

 

Для дев’яти скелетів стать не встановлена в зв’язку з масивними пошкодженнями черепів та інших кісток скелетів.

Під час дослідження черепів дорослих людей виявлено 47 вхідних вогнепальних пошкоджень і 36 вихідних вогнепальних пошкоджень.

 

Як повідомлялося, 14 серпня 2017 р. працівники КП "Пам’ять" на вул. Степана Ленкавського в Івано-Франківську (на території старого єврейського кладовища) виявили масове поховання 134 жертв комуністичного терору НКВД періоду 19391941 років.

Тіла лежали у два-три шари в трьох неглибоких траншеях завдовжки біля 10 метрів.

Перший Всеукраїнський Собор УАПЦ, 5-6 червня 1990 р.

Як установа божественна, Церква незмінно і недвозначно виявляє свою сутність у соборній свідомості своїх членів, натхнених Святим Духом. «Бо зволилося Духові Святому і нам» - так владно висловлює перший Апостольський Собор в Єрусалимі свою постанову.

Пам’ять про війну: дискурс демократії та дискурс тоталітаризму

Сьогодні неспокутуваний злочин комунізму повертається примарою нового світового конфлікту. Тому конфлікт історичних пам'ятей має не лише політико-ідеологічну, а перед усім, етичну природу і пов'язаний із нерозкаяністю за злочини комунізму. Отож, хай із сьогоднішнім ювілейним ушануванням жертв Другої світової війни прийде до нас усвідомлення що тоталітарне будяччя проросло на нашому полі не випадково. У Ялті 1945-го знесилене людство залишило ті зерна. Наше завдання сьогодні те будяччя виполоти.

ГУЛАГівська «одіссея» Патріарха Володимира

18 липня 1995 року спецпризначенці підрозділу «Беркут» битимуть кийками священників та мирян під стінами Софії Київської. Такою буде реакції української влади на бажання поховати у стінах храму українського православного Патріарха Володимира – Василя Романюка. В’ячеслав Чорновіл тоді викрикуватиме, що це “кінець незалежної України…”. «Беркут» і далі робитиме свою справу. Патріарха так і не поховають у храмі, а лише перед його стінами. Ці події ввійдуть в історію, як «чорний вівторок». Та передуватиме їм не менш напружене та сповнене боротьби життя. Історія «одіссеї» Патріарха Володимира концтаборами та тюрмами ГУЛАГу.

Спільний біль. Спільна історія. Дискусія до Дня пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу

Щороку 18 травня в Україні відзначається День пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу – згадуються події 1944 року, коли радянський тоталітарний режим насильницьки виселив людей із їхніх рідних земель. Цей день офіційно започаткований тільки 2015 року, а історія та традиції кримських татар досі залишаються загадкою для багатьох українців.