На Одещині знесли останній пам’ятник комуністичному вождеві

У селі Заводівка на Одещині демонтовано останній на території регіону пам'ятник одному з вождів тоталітарного режиму - Сергію Кірову, що стояв поряд з місцевим будинком культури.

Про це повідомив виконувач обов'язків голови Березівської райдержадміністрації Сергій Лоскутніков, пише "Українська правда" з посиланням на "Укрінформ".

"Пам'ятник більшовицькому вождю Кірову було демонтовано після сьогоднішньої зустрічі в райдержадміністрації, на якій керівнику Заводівської сільради Максиму Кутовому пред'явлено деякі архівні документи, пов'язані з діяльністю колишнього колгоспу ім. Кірова і спорудженням у Заводівці цієї скульптури", - зазначив Лоскутніков.

 

Раніше голова сільради Кутовий відмовлявся виконувати вимоги закону про декомунізацію, мотивуючи це відсутністю напису чи таблички на постаменті пам'ятника.

"Я прибув до Заводівки й очолив сільраду менше року тому. Не знаю, кому поставлений пам'ятник поряд з будинком культури - Кірову чи комусь іншому. Бо на ньому нема таблички. Тому й не будемо його зносити", - пояснював свою позицію Кутовий.

Водночас він підтвердив, що керівництво Березівського району уже звертало увагу на ігнорування вимог закону, що передбачає знесення символів тоталітарного режиму.

"Однак мені не показали документів, що це саме пам'ятник Кірову. Я знаю лише, що місцеві жителі колись працювали у колгоспі ім. Кірова. І також знаю свої права й повноваження", - твердив сільський голова.

Як повідомлялося, торік так само намагався блокувати знесення останніх пам'ятників вождям тоталітарного режиму Леніну і Калініну у Болградському районі Кубейський селищний голова. При цьому колишній партфункціонер КПРС посилався на нестачу коштів для проведення демонтажних робіт.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.