"Наше завдання — вирішення спірних моментів, а не посилення розбіжностей" — МЗС України

МЗС України виступило із заявою, в якій наголосило, що Україна вважає Польщу другом, але стурбована антиукраїнською риторикою деяких політиків.

Заява опублікована на сайті відомства.

"Ми вважаємо Польщу дружньою країною і добрим сусідом і вдячні за неоціненну підтримку, яку ми отримуємо від наших польських друзів у боротьбі з російським агресором", — наголошують українські дипломати. 

Водночас, останні зміни до законодавства Польщі названі в заяві "контраверсійними", а риторика деяких польських політиків і урядовців "маніпулятивною".

Націоналістичні марші в Польщі з відверто антиукраїнськими гаслами, відзначає МЗС, викликають емоційну реакцію частини українського супільства.

"Ми бачимо своїм завданням вирішення спірних моментів, а не посилення розбіжностей", — наголошують у заяві. — Обов’язок перед невинними жертвами братовбивчих конфліктів минулого закликає нас до критичного, чесного і конструктивного діалогу, а не до практики постійних взаємних звинувачень".

На думку дипломатичного відомства, "нещодавня спільна молитва у Павлокомі має стати добрим прикладом для такої ж спільної молитви у Сагрині, Гуті Пеняцькій, Павлівці і багатьох інших місцях пам’яті. Ми готові до продовження спільного примирення, якого, переконані, очікує переважна більшість українців і поляків!".  

Нагадаємо, МЗС Польщі занепокоєне антипольським маршем на з нагоди роковин загибелі Романа Шухевича у Львові і сподівається, що українська влада відмежується від поглядів його організаторів.

Як повідомлялося, 26 січня польський Сейм ухвалив закон про зміни до закону про Інститут національної пам’яті. Він набрав чинності сьогодні, 1 березня.

Закон передбачає покарання за заперечення злочинів українських націоналістів, а також штрафи і тюремні терміни за публічні заяви про причетність поляків до Голокосту.

Ізраїль виступив категорично проти нових поправок до закону про Інститут національної пам’яті. США засудили рішення президента Польщі підписати скандальний закон.

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.