"Можемо виявити близько 20 нових пам’яток" — археологи почали досліджувати Львівщину

Археологи Рятівної археологічної служби розпочали обстеження території, де будуватимуть північний обхід Львова. Передбачають, що можуть знайти до 20 нових археологічних пам'яток.

Ідеться про фрагмент об’їзної дороги, який з’єднає міжнародну трасу  Київ—Львів—Чоп із трьома міжнародними дорогами, що прямують від Львова до кордону з Польщею. Протяжність нової ділянки автостради становитиме близько 24 км, повідомляє сайт Рятівної археологічної служби.

Коричневою лінією позначено ділянку, яку удосліджуватимуть археологи. Фото: ras.gov.ua

"З жовтня 2017 року на замовлення Служби автомобільних доріг у Львівській області ведуться активні роботи з розроблення проектно-кошторисної документації цього будівництва. За попередніми припущеннями, під час обстеження проектованого відтинку дороги можемо виявити близько 20 нових пам’яток, адже це Грядове Побужжя — територія дуже багата на археологічні об’єкти", — розповів директор науково-дослідного центру "Рятівна археологічна служба" Інституту археології НАН України Олег Осаульчук. 

За його словами, за умовами договору археологи повинні також оцінити ризики і потенційні загрози для об'єктів культурної спадщини та запропонувати заходи із пом'якшення і/або запобігання негативного впливу на них. 

"На території кожної з пам’яток треба буде провести рятівні дослідження ще до початку будівництва", — пояснив Осаульчук.

Усі проектні роботи, у тому числі розробку пам’яткоохоронної частини, повинні закінчити до серпня. Початок будівництва Північної об’їзної Львова заплановано на 2019 рік.

Як повідомлялося, на Дніпропетровщині "чорні археологи" спробували пограбувати найбільший скіфський курган в Україні.

Українці в Єгипті

Весною 1920 року до Єгипту прибуло біля 4500 біженців з колишньої російської імперії. Три чверті з-поміж них були українцями або «малоросами» українського походження. Усіх поселено у пустельний наметовий табір в Тель-ель-Кебірі (залізнична станція між Каїром і Суецьким каналом)

Гомельська офіцерська сотня: союзник чи ворог української держави?

1 березня 1918 року Гомель зайняли німецькі війська відповідно до Берестейського договору, а через кілька днів він був переданий разом з повітом до Української Народної Республіки. За тиждень до вступу німців Гомельський революційний комітет та Поліський комітет РКП(б) терміново евакуювались на схід.

Бандера і спорт: вболівав за «Мюнхен-1860», грав у баскетбол, обожнював лижі

Про життя Степана Бандери відомо чимало – що про український період і діяльність тут, що про польське та німецьке ув’язнення та життя в еміграції. Одна з частин біографії провідника, яка не має належного дослідження й бодай однієї цільної статті, – зацікавлення Бандерою спортом. Більшість історій вже обросла легендами та міфами. Що не дивно, коли мова йде про таку постать.

Як наші Казань брали. Українське військо в Татарстані

«Скоро всіх набралося до 3000 добре озброєних українців, при 3-х гарматах, які притягли українці гарматники другого запасового дивізіону… Коли всі зібралися коло штабу округи, то пред'явили кацапам ультиматум, що, як через півгодини не випустять заарештованих українців, то розіб'ють все місто. Кацапи, налякані відвагою українців, зараз звільнили голову й представників»