На українські екрани вийде фільм «Зрадник»

Американський режисер присвятив фільм Довженку, Параджанову та Іллєнку.

Про це повідомляє "Gazeta.ua".

 Актор Олег Мельничук (праворуч) у фільмі "Зрадник" зіграв режисера Кирила Бойка, картину якого 1971 року заборонило КДБ. Спілкується з приятелем зі Східної Німеччини, його втілив латиш Андрейс Жагарс

"Коли згадуємо репресії інтелігенції 1930-х — уявляємо розстріли, табір Соловки. У 1970-ті українських митців уже не страчували. Їх позбавляли роботи, можливості реалізації. Людина "з'їдала" себе зсередини", — каже режисер Тарас Ткаченко, що брав участь у створенні історичної драми "Зрадник".

Фільм вийде в прокат 26 квітня.

1971 рік, режисер Кирило Бойко має зняти кіно про самопроголошену 1920‑го на Черкащині Холодноярську республіку. Вона боролась із російськими більшовиками. Українських повстанців слід було показати зрадниками. Бойко висвітлює події об'єктивно. Привертає до себе увагу КГБ, за сюжетом.

"Радянська система вибудувала схему кругової поруки, — продовжує Тарас Ткаченко. — Неугодного оголошували зрадником, учорашні приятелі й колеги починали бойкотувати його".

Бойка відсторонюють від роботи. Молодій монтажерці Ользі, яка щойно приїхала з московського інституту, доручають перемонтувати стрічку. Вона спілкується з режисером і переймається українським духом.

Між ними виникають почуття. На прем'єрному показі Ольга замінює плівку. Замість переробленого варіанта глядачі бачать оригінальну версію фільму.

Кирила Бойка зіграв режисер київського Театру на Липках Олег Мельничук. Монтажерку — киянка Зоя Барановська.

Постановник стрічки "Зрадник" — американський режисер 48-річний Марк Гамманд.

Батьки Гамманда родом зі Східної Європи. Його цікавить тема життя митців за тоталітаризму. Просив розповідати про ті часи. Картину присвятив пам'яті режисерів Олександра Довженка, Сергія Параджанова та Юрія Іллєнка.

Вони мали складні стосунки з радянською владою, багато років були без роботи, їхні фільми забороняли. Їх намагалися зламати. Але вони всупереч усьому творили українське кіно.

Бюджет картини "Зрадник" — 24 млн грн.

Нагадуємо, що на початку квітня Держкіно презентувало трейлер фільму про Симона Петлюру.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.