Вахтанг Кіпіані: Медведчук починав кар'єру понятим від КГБ

Заслужений юрист, кавалер найвищих державних нагород, кум Путіна і мультимільйонер починав шлях нагору з самого низу, з ролі підставного понятого. Він йшов у прямому сенсі по трупах. Йому було плювати на Плюща, якого в цей час катували у спецпсихлікарні, на поетів Литвина та Стуса, які обидва загинули за ґратами, на єврейського діяча Натана Вершубського і на інших його "клієнтів". Він працював на КГБ і марив владою, щоб перестати бути дрібним пішаком у руках всевладної тоді системи.

Володимир Винниченко. "За яку Україну?"

Кремлівське керівництво і органи ГПУ/НКВД/КГБ постійно тримали одного з провідних діячів Центральної Ради, першого голову українського уряду та Директорії УНР Володимира Винниченка в полі зору. Та намагалися використати зміну його політичних поглядів, помилки й амбіції у своїх цілях, зокрема для дискредитації та остаточного поховання ідеї відновлення незалежності України. Про те, як це робилося за життя відомого політика й письменника і навіть після його смерті, свідчать розсекречені документи.

Євген Захаров: Про Генріха Алтуняна, якого ненавидів КДБ

24 листопада Генріху Алтуняну, Генчику, як його всі називали, виповнюється 90 років. Ми познайомилися 1972 року невдовзі після закінчення трирічного терміну ув'язнення його та трьох посправників, Аркадія Левіна, Владика Недобори та Володі Пономарьова. Познайомилися з ними та з усією компанією, названою Борисом Чичибабіним "Павлопольська бражка".

АНОНС: "Як відкритий доступ до архівів КҐБ в Україні може змінити "пострадянські студії"

Долучитися до онлайн дискусії про те як відкритий доступ до архівів КҐБ в Україні може повпливати на галузь так званих «пострадянських студій» на Заході можна 15 листопада.

"Любомир Гузар. Спогади"

Пригадую, то вже було на переломі 1970–1980-х років: у розмові Блаженнішого з тодішнім Папою Іваном Павлом ІІ зайшла мова за єпископів, і Папа поставив питання: "Чи є в Україні єпископи?". Блаженніший відповів, що так. А Папа: "Якщо є єпископи, ну, то Богу дякувати, є надія, що церква перетриває". Існування єпископів було дуже важне для церкви навіть у тих обставинах підпілля. І тоді Блаженніший таку розв'язку видумав: щоби на поселеннях поза Україною, поза Радянським Союзом мати єпископів, які могли би на випадок такого винищення всіх єпископів в Україні поїхати туди й відновити єпископат.

Богдан Сташинський. Атентати. Post scriptum

12 жовтня 1957 року агент КГБ СРСР Богдан Сташинський убив у Мюнхені українського політичного діяча і публіциста Лева Ребета, а 15 жовтня 1959 року – лідера ОУН Степана Бандеру. У жовтні 1962 року у німецькому місті Карлсруе відбувся суд, який виніс вирок виконавцю цих злочинів і засудив організаторів – радянські спецслужби на чолі з кремлівським керівництвом. Ретельне вивчення розсекречених документів з архіву Служби зовнішньої розвідки України дає змогу з'ясувати досі невідомі подробиці тих гучних подій і скоригувати деякі усталені трактування.

Прометей під бетоном. Як створювалася, вмирала та відроджувалась Стіна пам'яті в Києві

Останнім пам’ятником культури, що був зруйнований в радянській Україні за ініціативою влади, стала Стіна пам’яті на київському Байковому цвинтарі. Твір міг стати однією з візитівок міста, але був залитий бетоном як чужий для радянського мистецтва. Настоящее Время поговорило з одним з авторів знищеної роботи, митцем Володимиром Мельниченком про цю історію, яка триває вже півстоліття та нещодавно отримала своє продовження. В статті вперше публікуються розсекречені документи КДБ про Стіну пам’яті.

Кинув виклик Хрущову: звідки росте коріння про «антисемітизм» Ярослава Стецька?

Найбільше негативу серед представників українського визвольного руху дісталося Ярославу Стецьку. Приписані йому вислови найбільше цитують та екстраполюють на усю ОУН, називаючи Стецька "затятим антисемітом", а організацію - "антисемітською"

Ярослав Коцюба: "Патріарх" Кіріл - кагебіст зі стажем

Швейцарське видання Die SonntagsZeitung «сенсаційно» пише, що нинішній патріарх РПЦ Гундяєв «міг» у 1970-х роках шпигувати на користь СРСР у Женеві. Він не просто міг, а й був шпигуном КДБ

АНОНС: публічна дискусія «Історії, заховані в архівах КГБ»

У Мелітополі окупанти відкрили погруддя полковника КГБ Григорія Бояринова

Григорій Бояринов - полковник КДБ

Ліквідувати Степана Бандеру. Невідома операція НКДБ

15 жовтня 1959 року агент КДБ Богдан Сташинський убив у Мюнхені Степана Бандеру. Але то була не єдина спецоперація радянських спецслужб із ліквідації одного з лідерів українських націоналістів. Дослідники згадують про сім (дехто навіть про десять) замахів, які від кінця 1940-х до 1959 року готувалися на нього. Водночас до сьогодні інформації про підготовку органами НКДБ наприкінці 1944 року першої операції з ліквідації у Берліні Степана Бандери не було. Ці відомості, зокрема план спеціальних заходів 4 управління НКДБ УРСР знайдено у Галузевому державному архіві Служби зовнішньої розвідки України

Виходить друком книжка «Архіви КГБ. Невигадані історії»

Автор збирав частинами, аналізував та перевіряв кожен факт

Аркадій Жуковський. Рецензія від органів КГБ

12 січня 2022 року відзначається 100-річчя від дня народження науковця, енциклопедиста, історика, краєзнавця, картографа, культуролога, іноземного члена Національної академії наук України, багаторічного голови Наукового товариства імені Тараса Шевченка (НТШ) в Європі Аркадія Жуковського

«Генеральний погром»: як це було

12 січня виповнюється 50 років від дня найбільшої репресивної акції проти українських дисидентів, коли одночасно було заарештовано більшість відомих представників національно-демократичного руху і розпочався так званий «генеральний погром» українського шістдесятництва