Спецпроект

Стартувала програма дослідження «Жертви українсько-польського протистояння 1939-1947 років»

На презентації програми, що відбулась у Києві 26 квітня, відзначили, що вона має на меті з’ясувати точне число жертв протистояння та назве їх усіх поіменно

Про це повідомляє Український католицький університет.

Ігор Галагіда, Ігор Скочиляс, Владика Борис Гудзяк, Олег Разиграєв. Фото: УКУ

 

"У центрі уваги цього проекту – людина. Хоча це не просто, ми доходимо до розуміння, що нам потрібно від статистики дійти до людини. У цьому проекті будуть підняті теми, які не є не розкритими, але за такою методологією, яка шукає кожну людину, її ім’я, встановлює її родинні зв’язки.

Цей проект працює на переконанні, що ще не запізно реконструювати особову мозаїку цього періоду з увагою до людини і з увагою, яка переходить до молитви", – зазначив Владика Борис Ґудзяк, президент Українського католицького університету.

 Владика Борис Гудзяк, Олег Разиграєв. Фото: УКУ

Проект розпочався 1 квітня і триватиме 4 роки, з можливістю продовження ще на 1 рік. Територіально проект охоплює землі спільного проживання українців і поляків – Волинь, Галичину, а також землі, які тепер є частиною Польщі.

На першому етапі проекту увагу зосередять саме на українських жертвах протистояння. За результатами дослідження у кількох книгах опублікують поіменні списки з ідентифікованими жертвами.

 Обговорення програми дослідження. Фото: УКУ

"Перша книга з’явиться уже осінню цього року. Вона буде присвячена українським жертвам, які загинули на території окупаційного Любинського дистрикту.

За рік спробуємо видати другий том про жертв краківського дистрикту. Коли ідеться про Волинь чи Галичину – тут треба набагато більше часу і на результати цих досліджень потрібно буде трошки почекати", – розповів Ігор Галагіда, професор Ґданського університету.

Методологія проекту базується на зіставленні великої кількості різного роду джерел – архівів, опублікованих матеріалів, спогадів і матеріалів усної історії.

"Ми плануємо працювати з документами українського підпілля, польського підпілля, німецької окупаційної адміністрації. Окрім того маємо багато документів опублікованих – багатотомні літописи УПА, документи Армії крайової.

Також плануємо працювати зі спогадами, матеріалами усної історії – плануємо експедиції, хоча розуміємо, що залишилось дуже мало людей, які пам’ятають ті події. У підсумку такий комплексний підхід дозволить максимально верифікувати і уточнити поіменні списки", – деталізував Олег Разиграєв, доцент Східноєвропейського національного університету імені Лесі України.

Ігор Скочиляс, Владика Борис Гудзяк. Фото: УКУ 

"Наш проект переакцентовує увагу від політики до молитви, від вбивць до жертв і це дуже важливо саме з християнської моральної перспективи.

Ми хочемо з застосуванням критичного науково академічного підходу перевести цю моральність з протистояння – інтелектуального, політики пам’яті, інструменталізації політики пам’яті – у академічне русло", – зазначив Ігор Скочиляс, проректор з наукової роботи Українського католицького університету.

Програма відбувається на базі Центру дослідження українсько-польсько-словаціького пограниччя УКУ і дослідницької програми "Українське ХХ століття" Гуманітарного факультету УКУ.

Дивіться також: 

Волинська проща. У пошуках примирення

Чи був геноцид? Документ із Волині 1943-го

Геноцидні ігри. Текст Володимира В'ятровича

Історик Богдан Гудь: "Суперечки про геноцид на Волині вигідні Росії"

Історик Норман Дейвіс: "Іде вибірковість: поляки - жертви геноциду, а інші - ні"

Депутат Сейму Мирон Сич: "Зараз не 1943-ій, ми заслужили примирення"

Історія у політиці. Навіщо польським депутатам "геноцид" на Волині

Волинська трагедія: пошук між польською та українською правдами

"Терору не цуралися й поляки" - екс-президент Польщі

УПА і АК: не треба їх ані звеличувати, ані паплюжити

Примирення по-польськи: УПА - злочинці, АК - герої

Інші матеріали на тему "Волинська трагедія"

Трагедія і спекуляції. Що саме сталося 11 липня 1943 року на Волині?

Перебільшена кількість нападів на польські села стала хибним засновком, з якого зроблено висновок про масштабну операцію по всій Волині. А звідти зроблено висновок про існування наказу, що приписував цілковите знищення поляків, етнічну чистку.

Мій улюблений сексот: 10 фактів про Юрія Смолича

8 липня Юрію Смоличу виповнилося 125 років. Люди, далекі від літератури, архівів, досліджень, усе чудово про нього знають. Наприклад, що Смолич був артилеристом у Петлюри. Що дослужився до звання генерал-майора КГБ і має численні нагороди за вірну службу. Що він записував на магнітофон розмови з Довженком. Що дружина Юрія Яновського ненавиділа Смолича. Що він цькував шістдесятників і хворого на серце Малишка. Більшість охоче повторює і смакує ці плітки й чутки, не заморочуючись із фактчекінгом.

Заборонений Улас Самчук

Під час президенства Віктора Януковича твори Уласа Самчука виключили з обов'язкової шкільної програми, а у 2021-му за позовом Андрія Портнова Окружний адміністративний суд Києва заборонив проводити офіційні пам'ятні заходи на честь письменника. Витоки таких дій антиукраїнських сил криються ще в рішеннях кдб срср і минулих вказівках із москви. Тоді здійснювалася спецоперація з перешкоджання висуненню письменника на Нобелівську премію.

Персональні повідомлення про відзначення повстанців нагородами УПА

В УПА та збройному підпіллі ОУН, що підпорядковувалися УГВР упродовж 40-х – 50-х рр. ХХ століття діяла цілісна система нагород. Персональні повідомлення про відзначення повстанців під час активної збройної боротьби зазвичай були усними, про що знаходимо інформації як у спогадах, так і в архівних кримінальних справах колишніх вояків. Проте, до нашого часу також дійшли документи, які підтверджують існування друковано-письмових персональних повідомлень про відзначення.