Книжкова новинка «БАНДЕРІВЦІ. 200 історій з ХХ століття»

У літературній агенції «Піраміда» побачила світ нова книга дослідника історії української визвольної боротьби, члена Світової Управи СУМ Святослава Липовецького.

Про це повідомляє "Спілка української молоді".

 

"БАНДЕРІВЦІ. 200 історій з XX століття" – книга, яка в одинадцяти розділах охоплює діяльність українського визвольного руху, що увійшов в історію як "українські націоналісти" чи "бандерівці".

Вперше в одній книзі зібрані історії про боротьбу УВО та ОУН в міжвоєнний період, рух опору під час II Світової війни та півтора десятиліття після її завершення, феномени створені націоналістами в нацистських кацетах та радянському ГУЛАГу, діяльність, що її проводили в еміграції та на "малій зоні"

Велика частина текстів буде знайома читачам завдяки статтям, які автор публікував у журналах "Український Тиждень" та "Країна", газетах "Україна Молода", "День", "Дзеркало Тижня" та "Газета по-українськи", сайтах "Історична Правда" та "Україна incognita".

Це уже третє видання книги, яка вперше з’явилася друком в 2009 році під назвою "Червоно-Чорне. 100 бандерівських оповідок".

Її наступне перевидання ввійшло в Топ-10 рейтингу "Книжка Року-2013" в серії "Минувшина".

Цього ж разу книга "БАНДЕРІВЦІ. 200 історій з XX століття" містить вдвічі більше історій, але й тексти, які друкувалися в попередніх виданнях зазнали суттєвих змін та доповнень.

Читайте також:

Книжкова новинка "Миколаївщина в часи Української революції"

Пам’ять про війну: дискурс демократії та дискурс тоталітаризму

Сьогодні неспокутуваний злочин комунізму повертається примарою нового світового конфлікту. Тому конфлікт історичних пам'ятей має не лише політико-ідеологічну, а перед усім, етичну природу і пов'язаний із нерозкаяністю за злочини комунізму. Отож, хай із сьогоднішнім ювілейним ушануванням жертв Другої світової війни прийде до нас усвідомлення що тоталітарне будяччя проросло на нашому полі не випадково. У Ялті 1945-го знесилене людство залишило ті зерна. Наше завдання сьогодні те будяччя виполоти.

ГУЛАГівська «одіссея» Патріарха Володимира

18 липня 1995 року спецпризначенці підрозділу «Беркут» битимуть кийками священників та мирян під стінами Софії Київської. Такою буде реакції української влади на бажання поховати у стінах храму українського православного Патріарха Володимира – Василя Романюка. В’ячеслав Чорновіл тоді викрикуватиме, що це “кінець незалежної України…”. «Беркут» і далі робитиме свою справу. Патріарха так і не поховають у храмі, а лише перед його стінами. Ці події ввійдуть в історію, як «чорний вівторок». Та передуватиме їм не менш напружене та сповнене боротьби життя. Історія «одіссеї» Патріарха Володимира концтаборами та тюрмами ГУЛАГу.

Спільний біль. Спільна історія. Дискусія до Дня пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу

Щороку 18 травня в Україні відзначається День пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу – згадуються події 1944 року, коли радянський тоталітарний режим насильницьки виселив людей із їхніх рідних земель. Цей день офіційно започаткований тільки 2015 року, а історія та традиції кримських татар досі залишаються загадкою для багатьох українців.

Переможний бій Чорних Запорожців під командою латвійця Карліса Броже

"Гаряче було москалям не так від травневого сонця, як від вогню Чорних пластунів та від влучної стрілянини гарматчиків". 30 травня 1920 року відбувся переможний бій "Чорних запорожців" над більшовиками біля села Вербка поблизу Вінниці