Спецпроект

На учасників відновлення українського цвинтаря в Польщі скоїли напад

У ніч на 29 квітня в селі Стара Гута (гміна Нароль Любачівського повіту Підкарпатського воєводства) відбулась спроба нападу на учасників табору «Маґурич». Табір має на меті відновлення старого греко-католицького кладовища в цій місцевості.

Повідомлення про це з'явилося на сайті української газети в Польщі "Наше слово".

Серед учасників табору були голова товаритсва "Маґурич" Шимон Моджеєвський та відома волонтерка, викладачка д-р Ольга Соляр. Вона повідомила, що напасники прибули на старий цвинтар, де розташувався табір, погрожували учасникам.

 Шимон Моджеєвський та Ольга Соляр

Крім іншого, викрикували: "Wyp…ać na Ukrainę" (вульгарно – "Забирайтесь в Україну"), звунувачували учасників табору у відновлюванні могил УПА. Поліція затримала п’ять нападників – усі нетверезі.

Об’єднання українців у Польщі (ОУП) вважає, що реакція польської влади на такого роду події неадекватна: відсутність розкриття більшості злочинів, брак однозначного публічного осуду, відутність діалогу на цю тему з українською громадою, – сприяє поширенню негативних настроїв та появі різного роду атак на українців у Польщі.     

"Атака на "Маґурич" – це черговий приклад розпалювання у південно-східній Польщі  ненависті до всього українського", – зазначає ОУП.

 

За відновлення цвинтаря в Старій Гуті товариство "Маґурич" взялося 28 квітня. Планується, що роботи триватимуть до 6 травня. За чотири попередні роки на кладовищі реставровано більше 170 хрестів, залишилося відновити 50.

Товариство "Маґурич" вже більше тридцять років відновлює не тільки українські пам’ятники, придорожні хрести та каплички як на території Польщі, так і в Україні. За підрахунками Шимона Моджеєвського, їм вдалося відремонтувати більше 2 тисяч нагробків на близько 140 цвинтарях.

Година Папуги. Операція «День Незалежності»

Несподівано виявилося, що у таборі діє невидима сила. Вона була подібна до гравітації: її вплив відчувався завжди, але щоб усвідомити її існування треба було, щоб на чиюсь голову впало яблуко. Тим яблуком стали події Дня Незалежності і пригода з фальшивим візитом американського амбасадора. Дехто раптом зрозумів, що та сила мала серед бранців своїх агентів, була поінформована про їх таємні приготування і комунікації. Перше запитання було очевидне: хто перейшов на інший бік?

Чи був Іван Світличний дисидентом?

На перший погляд це питання може здатися дивним, адже усім добре відомий поетичний твір Івана Світличного «Я – дисидент», де він стверджувально відповідає на це питання.

Диво в Чігошті: право на віру за межами соціалізму

«Я нічого не зробив! Я ж навіть нічого не бачив!» - кричав отець Йозеф Тоуфар. Священник другу ніч сидів в карцері – темному вологому приміщенні в підвалі тюрми. Він два дні не їв, шлунок палав від пересоленого супу, який давали «неслухняним» арештантам після декількох днів без їжі. Все тіло боліло – сьогодні знову навідувався інспектор Ладіслав Маха і проводив «екзекуції» - вибивав зізнання. Все тіло було в синяках, ноги опухли. Священник навіть не знав, що знаходиться у спецвідділі тюрми для католицьких священнослужителів у місті Валдіце. І жити йому залишилося декілька днів.

Андреа Халупа, авторка сценарію фільму «Ціна правди»: «це історія, яку розповів мені дідусь»

Сценарій до фільму «Ціна правди», який зняла польська режисерка Аґнєшка Голланд, написала Андреа Халупа – американська журналістка українського походження. Вона друкується в «The Atlantic», «TIME», «Forbes». Вперше про Голодомор Андреа почула в дитинстві від свого дідуся, який його пережив. А в студентські роки вона читала про життя репортера «New York Times» Волтера Дюранті в Москві. Саме тоді вона дізналася про Гарета Джонса, пригадала історію своєї родини і вирішила: «Я точно напишу сценарій до фільму, який розповідатиме про це».