У Прилуках відкрили меморіальну дошку Андрію Лівицькому

5 квітня на будівлі гімназії ім. Г. Вороного № 1 було відкрито меморіальну дошку Президенту УНР в екзилі.

Про це повідомляє військово-історичний клуб "Повстанець" у мережі Facebook.

Фото: Татьяна Зоц 

Дошка встановлена за ініціативи Віктора Моренця та Прилуцького краєзнавчого музею ім. В. І. Маслова на будівлі гімназії, де з 1888 по 1892 рік навчався А. Лівицький.

Виготовлена дошка завдяки ГО "ПАРТІОТ ПРИЛУКИ" в особі Олександра Дуденка.

Довідково. Під час Української революції Андрій Лівицький займав одні з ключових посад в уряді УНР. Насамперед, в січні 1919 року він брав участь в організації та роботі Трудового конгресу, який мав визначити основні віхи розвитку держави, обіймав посади міністра внутрішніх справ, юстиції, заступника голови Ради народних міністрів УНР.

У вересні 1919 року Андрій Лівицький став міністром закордонних справ. В жовтні 1920 року – очолив уряд УНР. У 1926-1954 рр. – Президент УНР в екзилі.

Нагадуємо, що у лютому на Луганщині відкрили меморіальну дошку підполковнику Армії УНР.

Коли виникла Українська Повстанська Армія?

У червні 1942 року Головна команда УПА Бульби-Боровця надіслала нацистському керівнику "Рейхскоміаріту Україна" Кохові листа, написаного в дуже гострій формі і з такою недипломатичною фантазією, як колись запорожці писали до турецького султана...

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.