У Вінниці відкрили виставку "Українська революція 1917-1921 рр. на теренах Поділля". ФОТО

У Вінницькому обласному краєзнавчому музеї презентували виставку, присвячену добі Перших Визвольних змагань.

Про це повідомляє Центр історії Вінниці.

 

Подію приурочили до двох дат – 100-річчя Української революції та 100 років від заснування Вінницького обласного краєзнавчого музею. Виставку організовано спільно з Центром історії Вінниці, Державним архівом Вінницької області та Музеєм історії Києва. 

 Свою колекцію військових нагород часів тих часів для виставки надав історик та колекціонер Максим Царенко.

"Виставка є однією із "перлин" святкування 100-річчя обласного музею. Оскільки Центр історії Вінниці займається реконструкцією тих подій, ми надали власну фондову колекцію одностроїв, зброї та амуніції доби УНР, зокрема відновлений панцирник "Отаман Петлюра", репліку гірської гармати зразка 1909 року, унікальну копію Бойового прапора 3-ої Залізної дивізії, отриману минулого року з дозволу Міністра оборони на звернення Вінницького міського голови Сергія Моргунова", – розповів директор Центру історії Вінниці Олександр Федоришен.

Директор Центру історії Вінниці Олександр Федоришен 
 
 

Серед реконструйованих військових комплектів– юнак 1-ої Української військової школи імені Богдана Хмельницького, командир панцирника "Отаман Петлюра" Автопанцирного дивізіону Січових Стрільців, вояк Кінного полку Чорних Запорожців, хорунжий 3-ої Залізної стрілецької дивізії Армії УНР, сестра-жалібниця Польової лічниці №1 Галицької Армії, повстанець Подільської повстанської групи отамана Гальчевського, козак гарматного куреня 1-ої Кулеметної дивізії Армії УНР.

 

Родзинкою виставки став легендарний стіл Симона Петлюри, яким Головний Отаман користувався у стінах Військово-похідної Канцелярії (перебувала у Вінниці у травні-червні 1920 року).

 

" За цим столом підписували не один важливий документ військового характеру. Щоб його винести з кабінету директора, спеціально викликали спеціалістів Національного реставраційного центру з Києва. Вони його розібрали, адже стіл дуже важкий. Вісім чоловік його переносили по деталях", – говорить завідувач науково-дослідницького відділу новітньої історії музею Лариса Семенко.

 

Стіл датують межею XVIII – XIX ст. Є припущення, що стіл походить з будинку родини Грохольських на теперішній вул. Толстого (садиба "Рузін") у Вінниці. Імовірно, українські штабні старшини взялицей стіл із фондів тоді новоствореного крайового музею для умеблювання садиби Боруха Львовича, де, власне, і розмістилась Військово-похідна канцелярія.

 

У день відкриття виставку відвідав Вінницький міський голова.

"Це період в історії, який дійсно цікавий суспільству. З кожним роком все більше і більше відкривається "білих плям" в історії України. Радянська історія залежала від ідеології і про те, як відбувалася боротьба за ствердження своєї незалежності, мало хто про це знає. Фактично більшовицька ідеологія з часом перемогла, і всі представники національно- визвольного руху країни початку ХХст. фактично були знівельовані, представлені суспільству як бандити і злодії.

У реальності все ж не так відбувалося. Такі заходи потрібно робити, адже тут немає ідеологічної складової. Кожен може прийти, подивитися, зробити висновки. Мене особисто під час виставки зацікавила посвідчення військовополоненого козака-петлюрівця Кузьми Денисюка з с. Малі Хутори, нині це межі Вінниці", - поділився своїми враженнями Сергій Моргунов.

Мер Вінниці Сергій Моргунов 

Виставка "Українська революція 1917-1921 рр. на теренах Поділля" – лише один із численних заходів по відзначенню сторіччя Української революції у Вінниці. Їх кульмінацією стане відкриття Музею тимчасової столиці, який розкриватиме історію міста та регіону сторічної давнини.

Нагадаємо, раніше у Вінниці урочисто відкрили перший в Україні пам'ятник Петлюрі, а також меморіальну дошку єврею-сотнику Армії УНР.

"Редактор" Василь Мудрий і його "Діло"

У списку тих, кого дуже хотіли завербувати в 1930-ті роки працівники НКВД СССР, був тодішній голова Українського національно-демократичного об'єднання – найпотужнішої західноукраїнської парламентської партії і головний редактор найстарішої української галицької газети "Діло" Василь Мудрий.

Як Роман Шухевич-"Щука" тричі березневу Тису перепливав

Роман Шухевич був чудовим плавцем, чемпіоном українських національних змагань з плавання. У нього була цивільна мрія – до 40-річчя переплести протоку Ла-Манш. Готувався, тренувався, багато плавав. Але на практиці – довелось боротись з окупантами й тричі долати Тису. Не для того, щоб втекти від відповідальності. А для того, щоб виконати свій обов'язок вояка, борця за незалежну й соборну Україну.

Яким був радянський лад? Судження історика

Деякі експерти пов'язують оптимістичні для нас перспективи в російсько-українській війні з відходом Владіміра Путіна від влади. Однак він є надто пересічною фігурою, яка не заслуговує сполученого з нею терміну "путінізм". Ми повинні усвідомити самі і переконати союзників у тому, що Російська Федерація являє собою екзистенційну загрозу для всіх народів, які потрапили в орбіту Кремля. Конкретна фігура очільника російських панівних кіл – справа другорядна. Ця країна готова порушувати встановлений світопорядок за будь-яких умов.

Вийти на слід Романа Шухевича. Невдала спроба МГБ

Планів і операцій МГБ із розшуку Романа Шухевича було багато. Але всі вони не мали успіху. І лише 5 березня 1950 року чекісти змогли вистежити його у селі Білогорща поблизу Львова. Того разу йому не вдалося вирватися з оточення. Довелося прийняти останній нерівний бій, в якому Головнокомандувач УПА загинув. Водночас працівники МГБ могли б встановити його місце переховування ще роком-півтора раніше. Але не все пішло так, як вони задумали.