Режисер «Кіборгів» анонсував фільм про Конотопську битву

Ахтем Сеїтаблаєв анонсував зйомку стрічки про битву під Конотопом між силами українського гетьмана Івана Виговського та російськими військами князя Олексія Трубецького у 1659 році.

Про це повідомляє "UA. News".

 Конотопська битва: сучасна картина

"Ми вже написали сценарій. Ця битва, – один із яскравих прикладів того, що коли знаходили спільну мову кримські татари, запорізькі козаки, тобто українці…Взагалі, історія спільного існування кримських татар та українців, вона непроста, ви ж знаєте…Але навалювали усім, як тільки були разом", – розповів Сеїтаблаєв.

Він заявив, що займеться стрічкою після завершення зйомки фільму "Захар Беркут", прем’єру якого заплановано на 2019 рік.

Довідково. Конотопська битва – одна із битв у російсько-польській війні 1654–1667 років, що відбулась у 1659 році біля Конотопа. Армія російського князя Олексія Трубецького протистояла коаліції Виговського, до якої входили кримські татари, козаки гетьмана та польські загони. У результаті спільної дії сил союзників, Трубецький зняв облогу міста і відступив.

Нагадуємо, що на початку травня на Хрещатику в Києві почали знімати фільм про Василя Стуса.

Синьо-жовтий чи жовто-блакитний? Міфи про "перевернутий" прапор

Спекуляції довколо необхідності поміняти місцями кольори національного та державного стягу вийшли у стадію апогею. Відомий історик і дослідник геральдики, спираючись на джерела, спростовує найбільш популярні міфи.

Список розстріляних українців у Сандармоху

5 серпня 1937 року вступила в дію постанова Політбюро ЦК ВКП(б) «Про антирадянські елементи». Розпочалася наймасовіша за всю радянську епоху «чистка» суспільства від реальних та потенційних опонентів владі, від елементів, які «не годилися для будівництва комунізму». Теоретичне обґрунтування цих заходів здійснив новий нарком НКВД Ніколай Єжов, а вдосконалив особисто Сталін.

Бомби, облави, містика. Львів напередодні вигнання нацистів

"Людей опанувало шаленство молитви. На подвір'ях вибудовували маленькі вівтарці, повсюди були квіти, свічки, релігійні пісні. І ми у нашій "кімнатці навкарачки" зробили собі маленький вівтарик і цілими днями молилися. Чотки, новенни, рорати, релігійні піснеспіви, святі іконки; то тривало годинами, більше того, цілими днями. Навіть як на дитину, охрещену три і пів рази, було того всього трохи забагато...".

Олег Штуль. Забутий провідник мельниківської ОУН

"Нехай сьогодні ми пишемо найсумніші речі – спогади. Але боротьба триває. І вона триватиме аж до перемоги. Чи ми її побачимо? Чи скоро? Це для історії мало важить. Але побачить її Київ – Золотоверхий наш натхненник. І коли не зустріне нас, то кращих від нас", – писав Олег Штуль у 1962 році.