У Харкові повалили погруддя Георгію Жукову. ФОТО

У ніч із 5 на 6 травня ультраправі активісти повалили погруддя Маршалу Радянського Союзу Георгію Жукову в Харкові.

Про це повідомив рух "Фрайкор" на своїй сторінці у "Фейсбуці".

 Так бюст Маршалу СРСР виглядав "до".

Погруддя командувачу низки фронтів Червоної армії під час Другої світової війни Георгію Жукову розташовувалося на проспекті Петра Григоренка, який раніше був теж названий іменем Жукова. Монумент установили 1994 року.

 

"Пам’ятник Жукову в Харкові повалено! Невідомі патріоти передають вітання всім сепарам і ваті міста! Кати українського народу не мають права стояти на нашій землі", - ідеться в повідомленні на сторінці "Фрайкору".

 

Нагадаємо, 5 січня цього року цей пам'ятник Жукову вже пережив атаку націоналістичного руху "Права молодь". Його облили фарбою і залишили написи.

Синьо-жовтий чи жовто-блакитний? Міфи про "перевернутий" прапор

Спекуляції довколо необхідності поміняти місцями кольори національного та державного стягу вийшли у стадію апогею. Відомий історик і дослідник геральдики, спираючись на джерела, спростовує найбільш популярні міфи.

Список розстріляних українців у Сандармоху

5 серпня 1937 року вступила в дію постанова Політбюро ЦК ВКП(б) «Про антирадянські елементи». Розпочалася наймасовіша за всю радянську епоху «чистка» суспільства від реальних та потенційних опонентів владі, від елементів, які «не годилися для будівництва комунізму». Теоретичне обґрунтування цих заходів здійснив новий нарком НКВД Ніколай Єжов, а вдосконалив особисто Сталін.

Бомби, облави, містика. Львів напередодні вигнання нацистів

"Людей опанувало шаленство молитви. На подвір'ях вибудовували маленькі вівтарці, повсюди були квіти, свічки, релігійні пісні. І ми у нашій "кімнатці навкарачки" зробили собі маленький вівтарик і цілими днями молилися. Чотки, новенни, рорати, релігійні піснеспіви, святі іконки; то тривало годинами, більше того, цілими днями. Навіть як на дитину, охрещену три і пів рази, було того всього трохи забагато...".

Олег Штуль. Забутий провідник мельниківської ОУН

"Нехай сьогодні ми пишемо найсумніші речі – спогади. Але боротьба триває. І вона триватиме аж до перемоги. Чи ми її побачимо? Чи скоро? Це для історії мало важить. Але побачить її Київ – Золотоверхий наш натхненник. І коли не зустріне нас, то кращих від нас", – писав Олег Штуль у 1962 році.