У Полтаві розгорівся скандал через акцію “Безсмертний полк”. ДОКУМЕНТ

У школи Полтави надійшов лист щодо "забезпечення явки учнів" на акцію “Безсмертний полк” із нагоди 9 травня. Ці вимоги висунуло керівництву шкіл Управління освіти Полтавського міськвиконкому.

Боєць Національної гвардії України Олександр Хаджинов на своїй сторінці у "Фейсбуці" розмістив відповідний документ за підписом заступниці керівника управління освіти в Полтаві Наталії Дорохової, передає сайт "Полтава365".

 

Репетицію акції планують провести 7 травня — учні будуть нести портрети у супроводі вчителів.

До слова, акція "Безсмертний полк" стала масово використовуватися під час святкування Дня Перемоги у Росії як ідеологія "путінського режиму".

Полтавці обурулися діями освітянки: під час інформаційного та збройного протистояння з Російською Федерацією є неприпустимим підігравати пропаганді ворога, пише депутат міської ради Юліан Матвійук.

Відповідні листи депутат міськради надіслав до СБУ та Головне Управління Нацполіції в Полтавській області.

Щоденники Голодомору. «Интересно, что сейчас нет следа так называемой этики. Отобран у людей бог и страх перед загробной жизнью»

«Вчера пришле Леонтий Петрович Ткачев, он чл. колектива, с больной ногой и он распух от голода, умолял чего-нибудь дать ему. Конечно накормила его чем могла. Я пожалувалась ему, что вот кормлю охотничью собаку, когда-то дорогую, а тепер она никому не нужна, т.к. нечем кормить. Он попросил ее у меня, говоря, что они съедят ее. Собаку все равно надо убить т.к. ее нечем кормить. Так пусть съедят ее. Коржев-кровельщик все время поддерживает семью мясом собак»

Щоденники Голодомору. «Дожди идут все время... А люди мрут своим чередом»

«На Украине вымирают целые деревни. Помню рассказывал мне в Харькове (Жутовская, 13) агроном. Он ездил в Полтавскую область заключать договора на посев бурака. Это было раннею весной. Въехали в деревню, мертвая тишина окутывала его. Заходил в хаты со своим спутником, видел мертвых, начавши разлагаться. В дет. яслях видел мертвих детей и няню».

Ґарет Джонс: Усюди було чути крики — «У нас нема хліба. Ми вмираємо»

Коли ще 1932 року один із харківських комуністів згадував про відсутність їжі, Сталін скаженів: «Ви придумали таку страшну казку про голод в Україні й думаєте, що налякали нас, але нічого з цього не вийде! Вступіть до Спілки письменників. Тоді ви зможете писати свої казочки, і дурні читатимуть їх».

Шістдесятники: Чехословаччина як вікно у світ

Алена Моравкова, молода чехословацька перекладачка, сиділа в кафе в центрі Києва на Хрещатику і їла морозиво. На дворі був початок шістдесятих років, в СРСР цвіла хрущовська “відлига”, суспільна атмосфера була просякнута оптимізмом, незабаром Гагарін полетів в космос а перший секретар КПРС все повторював з різноманітних трибун тези про настання справжнього комунізму. Моравкова була учасником чехословацької делегації, котра приїхала в Київ на міжнародний ярмарок. Там вона познайомилась із місцевими молодими письменниками. Зараз ці молоді люди сиділи з нею за одним столом: Микола Вінграновський, Іван Драч, Віталій Коротич. Незабаром цих поетів почнуть називати шістдесятниками