У Харкові відновили пам’ятник Жукову

Напередодні, 6 травня невідомі активісти декомунізували бюст маршала Жукова. Водночас з ініціативи мера Харкова Геннадія Кернеса його було відновлено.

Про це повідомляє "Соцпортал".

Відновлений пам'ятник Жукову. Фото: facebook.com/gennadykernes

Г. Керенес також додав, що має намір звернутися з цього приводу до керівництва місцевої поліції, щоб "не дати можливості зіпсувати харків'янам День пам'яті і примирення та День перемоги".

У той же час користувачі мережі уточнили, що дії молодих людей несли в собі посил іншого характеру.

"Яким чином пам'ять про дідів-прадідів, пов'язана з бронзовим бюстом "м'ясника" Хрущова?! Тільки якщо як пам'ять про їх опосередкованого вбивцю" – сказав Ігор Чичкань.

"А ви знаєте, скільки людей загинуло від рук цього генерала? Я знаю, вам на українців все одно" – вважає користувач Іван Криниця, звертаючись до очільника Харкова.

Читайте також:

У Харкові повалили погруддя Георгію Жукову. ФОТО

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.