На Чернігівщині відкрили меморіальну дошку офіцеру армії УНР. ФОТО

У приміщенні школи в селі Роїще на Чернігівщині відкрили першу меморіальну дошку офіцеру Армії Української Народної Республіки Михайлу Зінченку.

На відкриття меморіальної дошки приїхала двоюрідна правнучка Михайла Зінченка Лариса Губко з Чернігова, повідомляє УІНП.

Фото: УІНП 

Меморіальна дошка змакетована за сприяння співробітників Українського інституту національної пам'яті Павла Подобєда та Владислава Куценка, і виготовлена за кошти небайдужих уродженців Роїща.

Поручник Зінченко на сьогодні є одним із небагатьох учасників Української революції 1917-1921 рр. – вихідців з нинішнього Чернігівського району Чернігівської області, біографії яких відомі досить докладно. Однак пошукова робота не припиняється.

Нині дослідники активно вивчають життєвий шлях сотника УНР, уродженця сусіднього з Роїщем села Хмільниці Олександра Миколайовича Гайманівського. І готуються до відкриття меморіальної дошки на його честь до Дня Незалежності України.

А в селищі Михайло-Коцюбинському (центрі однойменної об’єднаної територіальної громади) мають намір вшанувати Максима Загривного.

Краєзнавець Олександр Ляшев та Лариса Губко із чоловіком. Фото: УІНП

 

Довідка. Михайло Зінченко – учасник Першої світової війни, поручник. Нагороджений орденами Святої Анни 4-го ступеня та Святого Станіслава 3-го ступеня. Після важкого поранення в ногу був демобілізований.

Навесні 1918 р. організував у рідному Роїщі вибори делегатів на Всеукраїнський з’їзд хліборобів і був присутній на обранні Гетьмана України Павла Скоропадського. За що пізніше був заарештований і направлений до комуністичного концентраційного табору.

У жовтні 1920 р. перебрався на Хмельниччину, в район дії Армії УНР, і добровільно вступив до українського війська. Був зарахований до кінної сотні штабу 2-ї стрілецької Запорізької бригади 1-ї Запорізької дивізії. Брав участь в боях під селами Микулинецький Ріжок, Голенищенський Майдан та Миколаїв.

Після поразки Української революції емігрував до Чехо-Словаччини і там закінчив Українську господарську академію в Подєбрадах. В Україні його переслідували більшовики, а в Словаччині – нацисти (за те, що переховував євреїв). Решту життя Михайло Зінченко прожив у Словаччині, там і похований.

Життєвий шлях Михайла Зінченка відновив Олександр Ляшев – краєзнавець, автор ряду цікавих видань про історію села Роїща.

Нагадуємо, що днями Апеляційний суд Київської області реабілітував петлюрівських отаманів Орлика, Ногу і Смутенка-Хоменка.

Година папуги. Сумне Різдво

Комусь із бранців Козельська безіменний дух здавався недостатньо авторитетним. То врешті-решт табором пішла нова мода: викликати дух маршала Юзефа Пілсудського. Добєслава Якубовіча дух «Діда» засмутив: «Адже на питання, у кого ти мешкаєш, дух Пілсудського надав прізвище: Кєрсновські чи Кєрнойські. Мене це непокоїть, багато думав про це різне недобре».

Ян Палах: Смолоскип №1

Лібуше Палахова, продавчиня магазину в невеличкому містечку Вшетати, після робочого дня прийшла додому й увімкнула радіоприймач. Був звичайний будній день, 16 січня 1969 року. По радіо передали дивну звістку: у Празі «студент філософського факультету Я. П. вчинив самоспалення». «Який жах…» подумала пані Лібуше але не надала цьому повідомленню надмірної уваги. Ранковим потягом вона мала їхати до Праги на зустріч з сином – Яном Палахом, щоб піти по магазинах і вибрати йому капелюха.

Останній Шухевич

12 січня відзначають День українського політв’язня – як згадку про масштабні арешти українських дисидентів 1972 року. З цієї нагоди ІП публікує інтерв’ю з Юрієм Шухевичем – одним із «могіканів», що відбув в радянських ув’язненнях 36 років.

Антиалкогольна діяльність ОУН та УПА

"Українська молоде! Ворог штовхає нас до п'янства, бо хоче зробити з нас безвольних слухняних рабів. Україна вимагає від нас перестати пити горілку, бо хоче, щоб ми були здорові і служили свойому народу. Зробімо так, як вимагає від нас Україна. Зірвемо з пиятиками!"