Пам'ятки ЮНЕСКО в Україні охоронятиме спеціальний закон

Верховна Рада ухвалила закон "Про охорону культурної спадщини" (щодо збереження пам'яток культурної спадщини, внесених до Списку всесвітньої спадщини Організації об'єднаних націй з питань освіти, науки і культури (ЮНЕСКО).

Законопроект №1553 підтримали 232 депутатів, повідомляє "Дзеркало тижня".

Згідно з законом, об'єкт всесвітньої спадщини має правовий статус пам'ятки національного значення і охороняється за допомогою всіх механізмів, передбачених цим законом.

Водночас, існують певні особливості охорони об'єктів всесвітньої спадщини, що випливають з Конвенції про охорону всесвітньої культурної спадщини і природної спадщини.

До списку Світової спадщини ЮНЕСКО включено наступні об'єкти в Україні: Києво-Печерська лавра, Софія Київська, історичний центр Львова, резиденція митрополитів Буковини і Далмації в Чернівцях, Херсонес Таврійський, дерев'яні церкви Карпатського регіону Польщі та України, Дуга Струве та букові праліси Карпат.

Нагадаємо, Шарівський замок у Харківській області збираються реставрувати.

В оці тайфуна. Як проголосили Акт Злуки

У цей день здавалося, що буревії історії втомилися і зупинили свій руйнівний рух. Насправді над Київом зупинилося "око тайфуну", де вітру може не бути. Навколо ж української столиці усе пригиналося від буревіїв.

Незалежність №1: Коли Грушевський її оголосив, чому Винниченко сумнівався, а Єфремов був проти

У перші дні 1918 року – 9 січня за старим стилем (22 січня за новим) – в умовах військової агресії проголошено незалежну республіку Україна.

Година папуги. Сумне Різдво

Комусь із бранців Козельська безіменний дух здавався недостатньо авторитетним. То врешті-решт табором пішла нова мода: викликати дух маршала Юзефа Пілсудського. Добєслава Якубовіча дух «Діда» засмутив: «Адже на питання, у кого ти мешкаєш, дух Пілсудського надав прізвище: Кєрсновські чи Кєрнойські. Мене це непокоїть, багато думав про це різне недобре».

Ян Палах: Смолоскип №1

Лібуше Палахова, продавчиня магазину в невеличкому містечку Вшетати, після робочого дня прийшла додому й увімкнула радіоприймач. Був звичайний будній день, 16 січня 1969 року. По радіо передали дивну звістку: у Празі «студент філософського факультету Я. П. вчинив самоспалення». «Який жах…» подумала пані Лібуше але не надала цьому повідомленню надмірної уваги. Ранковим потягом вона мала їхати до Праги на зустріч з сином – Яном Палахом, щоб піти по магазинах і вибрати йому капелюха.