У Вроцлаві перехрестя назвали іменем генерала УНР Безручка

У польському Вроцлаві іменем генерала УНР Марка Безручка названо одне з кругових перехресть.

Про це повідомляє Укрінформ.

 Фото із Фейсбук

У церемонії з цього приводу у суботу 23 червня взяли участь посол України у Польщі Андрій Дещиця, представники влади міста, місцева українська громада, та делегація зі Львова.

"Це дуже важливий день для українсько-польської дружби, символом якої є Марко Безручко. Особливо через те, що зовсім недавно у Львові одну з вулиць названо іменем Яцека Куроня (відомий польський політик і суспільний діяч, прибічник українсько-польського примирення – ІП)", - підкреслив Дещиця.

На його переконання, українцям і полякам потрібно пам'ятати про те, що "в минулому ми разом робили важливі справи і разом і надалі можемо робити щось хороше".

Голова міської ради Вроцлава Яцек Оссовський заявив, що місце обрано гідне – воно велелюдне, поблизу розташована найбільша лікарня міста.

"Біографія патрона є настільки багатою, що про нього можна говорити півтори години",- підкреслив Оссовський, оцінюючи заслуги Безручка.

Голова польської частини Українсько-польського форуму партнерства Ян Маліцький наголосив, що говорячи про відносини між країнами, потрібно пам'ятати передусім про те, що в них було хорошого.

Як відомо, генерал-хорунжий армії УНР Марко Безручко очолював героїчну оборону від більшовиків польського міста Замостя у серпні-вересні 1920 року. У міжвоєнний період він керував військовим міністерством уряду УНР в екзилі, був очільником Українського клубу у Варшаві. Безручко похований у Варшаві на православному кладовищі на Волі поряд з іншими генералами та солдатами УНР.

Нагадуємо, що недавно на Чернігівщині відкрили меморіальну дошку офіцеру армії УНР.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.