У Здолбунові впорядкували могилу полковника Армії УНР. ФОТО

На міському кладовищі Здолбунова Рівненської області волонтери впорядкували могилу полковника Армії УНР Бориса Магеровського (1885–1926).

Роботи виконані майстром благодійного фонду "Героїка" Олегом Собченком за активної участі місцевих волонтерів, повідомляє сторінка фонду у "Фейсбуці".

Могилу віднайшли завдяки опитуванню старожилів, яке здійснював впродовж 2012-2013 років Здолбунівським районним історико-краєзнавчим музеєм та завдячуючи архівній роботі "Героїки". Точну дату смерті полковника вдалось встановити завдяки пані Наталії Сьомчик.

 Олег Собченко разом із своєю роботою

Локалізувати могилу полковника допоміг і детальний опис довколишніх поховань (здійснений директором Здолбунівського музею Олегом Тищенком), який порівнювали із записами метричної книги парафіяльного цвинтаря.

Результати дослідження підтвердили зібрані раніше свідчення, адже поряд з могилою Магеровського були поховані його "сусіди" по метричній книзі. Наприклад, могила чешки Анешки Крафтової знаходиться поряд з могилою Магеровського. Чеська селянка з Борщівців Рівненського повіту Анісія Крафт (вдова) була похована поряд з полковником на третій день після його похоронів (17.08.1926).

 

Відтак впорядкована могила полковника Армії УНР Бориса Магеровського стала унікальною матеріальною пам’яткою доби Перших Визвольних змагань, яку можна порівняти хіба з рівненськими могилами командарма Василя Тютюнника та полковника Костя Вротновського-Сивошапки (пам’ятник на могилі полковника встановила теж "Героїка").

Територія довкола могили Бориса Магеровського вже найближчим часом буде впорядкована стараннями пана Юрія Шадого. 

ДОВІДКА:

Борис Магеровський (1885–1926). Народився в Полтаві. У 1918 році командував 5-м полком 2-ї Української дивізії синьожупанників. З 1919 року — на командних посадах у 7-му Синьому полку 3-ї Залізної дивізії. Дістав поранення в боях, перехворів на тиф. З 1920 року — курінний командир у 7-й бригаді 3-ї Залізної дивізії. Полковник Армії УНР.

Нагадаємо, в Польщі місцеві українці вшанували козаків Армії УНР, похованих на українських віськових кладовищах.

Рудольф Вайль: вакцина від Голокосту

Чистокровного етнічного німця Рудольфа Фредериковича Вайгля викликали до німецького губернатора Львова та передали пропозицію Гіммлера — переїхати до Німеччини, створити в Берліні власний інститут, очолити кафедру в університеті та отримати по війні Нобелівську премію. Йшов 1942 рік, німецькі війська стояли під Москвою, відмовлятися від такої блискучої пропозиції не було сенсу. До того ж Вайглю вже було 59, у такому віці не сперечаються з гіммлерами.

Перелом у Громадянській війні у США: Геттісберг й Віксберг

Кожне око бачило легіони ворога, могутню непереборну хвилю океану озброєних людей, яка неслася на нас! Полк за полком, бригада за бригадою виходять із лісу й поспішно займають своє місце в строю напоготові до штурму. Горда дивізія Пікетта і ще якісь частини стоять на їх правому фланзі. Багряні прапори лопотять, їхні вершники мчать галопом угору-вниз; стволи й багнети вісімнадцяти тисяч бійців виблискують на сонці — похилий ліс блискучої сталі.

Карл XII в Україні. Розповідь кароліна

Нашому Королю ворожили більше, ніж будь-якому іншому королівському сину у Європі. Усі ворожіння сходилися в одному: йому не посміхатиметься вдача і перемоги до тих пір, поки він не завоює Рим. І через те, що між назвами Рим і Ромни була не така вже і велика різниця, всі подумали, що передбачення здійснилося

Як ми перемогли тої весни?

Весна 2014-го. Завдяки чому Україна вистояла? Як віднайшла сили встояти серед підлих ударів, у хаосі зради і слабкості, помилок і дурниць, віроломства й невпевненості?..Відповідь лише одна — завдяки Людям! Завдячуючи Українцям — відомим і ні — сильним і звичайним, тим, котрі роблять те, що повинні. Тим, які знайшли в собі сили і мужність дати відсіч потужному й підступному ворогові.