Спецпроект

Першою жертвою змін до закону про ІПН Польщі став сам ІПН – Шарек

Президент Інституту національної пам’яті Польської Республіки Ярослав Шарек повідомив про погіршення зв’язків Інституту з закордонними істориками, які досліджують Голокост.

Про це повідомляє видання Dziennik.pl.

Шарек підтвердив, що частина науковців із-за кордону відмовилася від дальшої співпраці з Інститутом після внесення змін до закону про ІПН.

"У грудні 2017 року в Інституті відбулася велика міжнародна конференція "Нації окупованої Європи і катастрофа євреїв". На неї приїхали вчені з багатьох країн. Пізніше, як протест проти новелізації багато з них відмовилося прислати свої доповіді для публікації. Наслідком зміни закону про ІПН став параліч міжнародних зв’язків Інституту з науковцями, які займаються проблематикою Голокосту у світі", — розповів Шарек.

На запитання, чи новелізацію закону узгоджували з Інститутом, Шарек підкреслив, що з ними консультувалися "тільки в початковій фазі" й уточнив: "За мого попередника".

"Пізніше вже з нами на цю тему не розмовляли. Інститут не мав впливу на остаточну форму прийнятих юридичних рішень. Не маю сумнівів, що Інститут став першою жертвою тих змін до закону", — підкреслив Шарек.

Нагадаємо, Закон про зміни до закону про Інститут національної пам’яті набрав чинності 1 березня 2018 року.

Закон передбачає покарання за заперечення злочинів українських націоналістів, а також штрафи і тюремні терміни за публічні заяви про причетність поляків до Голокосту.

Ізраїль виступив категорично проти нових поправок до закону про Інститут національної пам’яті. США засудили рішення президента Польщі підписати скандальний закон. Згодом Штати заморозили зустрічі своїх перших осіб із польськими посадовцями.

Леся Бондарук: «Справа Юрія Дмитрієва не в обвинуваченні, а в замовленні проти нього…»

«Правда – найдієвіший спосіб проти брехні та беззаконня. Безсовісність Кремля сягає свого апогею. Безсовісно і безцеремонно вони проводять попередню імперську політику, намагаються з «гебешною удалью» викручувати руки новим незалежним державам. Мені соромно… А всередині Росії вирощується новий культ – Путінсько-поліцейський. Гебісти та інші силовики обнагліли вище можливого. Знову починається гонка озброєння, починаються шпигунські процеси… У країні нагнітається істерія «екстремізму», під цю дудку відбуваються найпідліші речі…»

Мустафа Джемілєв: Коли в історії людства окупанти йшли із зайнятої території самовільно та без тиску?

Сталінська депортація у дитячому віці до Середньої Азії, 15 років у тюрмах та колоніях, 303 дні голодування та внесок у повалення радянського союзу, повернення до Криму та створення системи органів національного самоуправління, окупація півострова Росією та заборона в’їзду на Батьківщину, врешті-решт статус живої легенди. Це невичерпний перелік біографічних віражів лідера кримськотатарського народу Мустафи Джемілєва.

Перші залізниці і перші залізничні катастрофи в Україні

Перші залізниці на сучасній території України з’явилися протягом 1860-х років – це була залізниця із Відня через Краків до Львова і Чернівців. На Наддніпрянщині перші колії поєднали Курськ із Харковом, Києвом і Одесою. В кінці 1860-х років сталися і перші залізничні катастрофи, про які я Вам і розповім.

12 цитат від Володимира Винниченка

Є певна плутанина з датою народження Володимира Винниченка. Є дата, записана його дружиною. День, який назвав він сам. І дані з метричного запису. Різниця – у межах трьох днів: 14, 15 та 16 липня 1880 року. І це без врахування переводу зі старого на новий стиль календаря.