Діти командирів УПА-Південь передали їх бойові нагороди до НМІУ. ФОТО

Нагороди двох командирів УПА-Південь Василя Кука й Василя Процюка урочисто передали в Національний музей історії України 17 серпня.

Золотий хрест бойової заслуги — найвища бойова нагорода Української повстанської армії. Василь Процюк-"Кропива" був одним із трьох повстанців, які були нагороджені нею двічі (1945 і 1952). Це нагородження, як і більшість такого рангу, були посмертними.

Ескіз ордена розробив відомий графік українського підпілля Ніл Хасевич.

 Соліст гурту "Тінь Сонця" Сергій Василюк (2-й зліва), онучка Василя Проюцка Ірина Жираде (1-ша зліва), правнук Василя Проюцка (3-й зліва), син Микола Процюк (4-й зліва), генеральний директор НМІУ Тетяна Сосновська (3-тя справа), син Головного командира УПА (1950-54) Василя Кука Юрій (2-й справа)

В УПА "Кропива" стояв біля витоків перших загонів, з початку 1944 року очолював штаб генеральної військової округи УПА-Південь. Загинув у бою з Внутрішнімі військами НКВД 13 черня 1944 році — застрелився в оточенні.

Самою ж УПА-Південь командував Василь Кук-"Леміш", досвідчений підпільник, колишній крайовий провідник ОУН на Півенно-східних українських землях (1942—1943) і майбутній Головний командир УПА (1950—1954). Кука схопили агенти КГБ в 1954 році.

  Син начальника штабу УПА-Південь Василя Проюцка Микола передає генеральному директорові НМІУ Тетяні Сосновській Холотий хрест бойової заслуга свого батька

Нагороди своїх батьків до музею передали їхні сини. Микола Процюк зі своєю донькою Іриною Жираде один із хрестів подарували в музейну колекцію, а інший — правнукові Василя Процюка на пам’ятку про свого героїчного прадіда.

"Про те, ким насправді був мій батько, я дізнався лише на 50-му році життя. До того я пам’ятав лише, як мати спалювала фотографії та забороняла розпитувати про нього", — згадує Микола Процюк.

 Син начальника штабу УПА-Південь Василя Проюцка Микола та його донька Ірина

Золотий хрест бойової заслуги Василя Кука передав до музею його син Юрій Кук. На додачу, під час урочистостей продемонстрували іншу автентичну річ останнього командувача УПА — рушник, який Василеві Куку вишила його мати як оберіг у 1947 році. Цей рушник, який "Леміш" завжди носив при собі, передала у фонди Національного музею історії України племінниця Кука Ольга Филимонівна 8 липня 2018 року.

 Син останнього Головного командира УПА Василя Кука Юрій передає Золотий хрест бойової заслуги свого батька до музею

На завершення патріотичних пісень заспівав лідер рок-групи "Тінь сонця" Сергій Василюк.

Як повідомлялося, архів уряду Західноукраїнської Народної Республіки в Римі відреставрували й оцифрували.

Чи вбивав адвокат Медведчук поета Стуса?

4 вересня 1984 року поета Юрія Литвина знайшли з розтятим животом у житловій камері бараку колонії особливо-суворого режиму ВС-389/36 у селі Кучино на Уралі. Бездиханне тіло поета Стуса – у карцері, у цей самий день, роком пізніше. "Серце не витримало, з кожним може бути…" - передають слова табірного гебіста.

Ольга Ільків, зв'язкова Романа Шухевича

Оля опинилася перед вибором – ковтнути ампулу з отрутою і видати ворогам важливу адресу, чи ковтнути адресу і пережити тортури. Вона вибрала перше

Від листа до ГУЛАГу: як МҐБ цензурувало пошту про операцію «Запад»

На Великдень 1948 року отець Володимир Марущак готував особливу проповідь. Він знав, що попри заборони й обмеження нової влади, відсвяткувати воскресіння Христа збереться чимало людей. 2 травня він відправив службу у старовинній церкві села Новий Кропивник, а тоді — виголосив промову, яка викликала сльози у багатьох присутніх

Квота на розстріл "ворогів народу": як праонука знайшла справу репресованого прадіда

У травні цього року при Архіві національної пам`яті відкрився Консультаційний центр з пошуку інформації про репресованих. Весь цей час співробітники допомагають сотням людей дізнатися, в яких архівах можуть зберігатися таємниці їхніх репресованих родин. Вікторія Тараненко з Дніпропетровщини стала однією з перших, кому вдалося знайти справу свого репресованого прадіда та нарешті дізнатися, за що його арештував НКВД у часи Великого терору.