Пожежа в історичній будівлі найстаршого університету Наддніпрянщини. ФОТО, ВІДЕО

Після того, як в околицях Харкова згорів унікальний палац XVІІІ століття в Старому Мерчику, запалала ще одна з пам'яток національного значення. Колишній губернаторський палац був збудований у XVІІІ столітті. У 1805 році тут запрацював Харківський університет. Сьогодні у будинку буяло полум'я.

Повідомлення про займання в головному корпусі Української інженерно-педагогічної академії пожежники отримали о 15.07, повідомляє UA: Харків.

Станом на 19.00 рятувальники зупинили поширення пожежі, але її ліквідація ще тривала. На ту мить вигоріло 800 кв. м. будівлі, а дах зруйнований вогнем майже вщент.

"Внутрішні перекриття будівлі переважно дерев'яні, з пустотами. Це проблема для гасіння, бо вогонь поширюється по всіх напрямках. Після гасіння пожежі міце пожежі споруда буде обстежена фахівцями, і тоді буде визначена попередня причина", - повідомив журналістам заступник начальника обласного управління ДСНС у Харківській області Ігор Лупандін.

На ліквідацію пожежі прибуло 70 рятувальників на 14 пожежних машинах.

 
 
 

Нагадаємо, корпус Української інженерно-педагогічної академії є пам'яткою архітектури національного значення. З 1805 року тут розташовувався Харківський університет (потім - Харківський інститут народної освіти, Харківський державний університет ім. Горького), згодом Український заочний політехнічний інститут (нині Українська інженерно-педагогічна академія).

Як повідомлялося, в середині квітня на Харківщині згоріла садиба Шидловських XVIII ст.

Читайте також:

Спалили найстарший бароковий палац Лівобережжя

Ґарет Джонс: Усюди було чути крики — «У нас нема хліба. Ми вмираємо»

Коли ще 1932 року один із харківських комуністів згадував про відсутність їжі, Сталін скаженів: «Ви придумали таку страшну казку про голод в Україні й думаєте, що налякали нас, але нічого з цього не вийде! Вступіть до Спілки письменників. Тоді ви зможете писати свої казочки, і дурні читатимуть їх».

Шістдесятники: Чехословаччина як вікно у світ

Алена Моравкова, молода чехословацька перекладачка, сиділа в кафе в центрі Києва на Хрещатику і їла морозиво. На дворі був початок шістдесятих років, в СРСР цвіла хрущовська “відлига”, суспільна атмосфера була просякнута оптимізмом, незабаром Гагарін полетів в космос а перший секретар КПРС все повторював з різноманітних трибун тези про настання справжнього комунізму. Моравкова була учасником чехословацької делегації, котра приїхала в Київ на міжнародний ярмарок. Там вона познайомилась із місцевими молодими письменниками. Зараз ці молоді люди сиділи з нею за одним столом: Микола Вінграновський, Іван Драч, Віталій Коротич. Незабаром цих поетів почнуть називати шістдесятниками

Кількість жертв Голодомору: підрахунки Степана Соснового

Серед розмаїття досліджень, присвячених подіям колективізації та Голодомору в Україні, особливе місце посідає наукова концепція агронома-економіста Степана Миколайовича Соснового, оприлюднена ним у 1942 – 1943 роках на шпальтах газети «Нова Україна», що в ті роки друкувалась в окупованому німцями Харкові

ОУН і Голод 1946-1947 років на Буковині. Як повстанці документували Голодомор

Наприкінці 1946 року, після жорсткої хлібозаготівельної кампанії, яка вимела із господарств українців практично усі продукти харчування, по всій Буковині запанував голод. Навесні 1947 року результати голоду стали просто кричущими. Численні голодні смерті, спухлі від голоду селяни заполонили буковинські села