Іспанського диктатора Франко винесуть із пантеону

Влада Іспанії ухвалила указ про перепоховання диктатора Франсіско Франко. Останки каудильйо ("вождя") винесуть із пантеону в Долині полеглих і передадуть його родичам, заявила віце-прем'єр Іспанії Кармен Кальво.

24 серпня Рада Міністрів Іспанії ухвалила декрет про перепоховання останків диктатора Франсіско Франко (1892–1975), повідомляє "Гордон" з посиланням на іспанське видання El Pais.

Його родичам дають 15 днів на добровільну ексгумацію. Якщо вони відмовляться від неї, декрет буде передано на затвердження парламенту. У разі позитивного рішення парламентарів рідним каудільйо дадуть іще 10 днів на визначення нового місця поховання.

Після закінчення цього строку уряд сам вирішить, де відбудеться перепоховання, сказала віце-прем'єр Кармен Кальво. За її словами, могила Франко в Пантеоні полеглих у Мадриді символізує відсутність поваги держави до жертв його режиму.

У червні, невдовзі після призначення, прем'єр Іспанії Педро Санчес заявив, що перепоховання Франко неминуче. Родичі диктатора заперечували проти ексгумації.

Генералісимум Франсіско Франко – один із організаторів військового перевороту 1936 року, який призвів до громадянської війни між республіканцями і націоналістами. Очоливши антиреспубліканські сили після перемоги у війні, він здобув повний контроль над країною, встановивши правий авторитарний режим, відомий як Франкістська Іспанія.

У період Другої світової війни франкістська Іспанія тримала нейтралітет (за винятком відправки однієї "Блакитної дивізії" на Східний фронт). Після війни Франко надав притулок багатьом нацистським злочинцям-утікачам. З 1950-х років економічні реформи, ініційовані урядом Франко призвели до іспанського "економічного дива". Репресії проти політичних супротивників режиму Франко тривали до самої його смерті у 1975 році.

Читайте також:

Демократизація назв вулиць: закономірність чи перегони ідеологій? Ситуація в Іспанії

Бандера і спорт: вболівав за «Мюнхен-1860», грав у баскетбол, обожнював лижі

Про життя Степана Бандери відомо чимало – що про український період і діяльність тут, що про польське та німецьке ув’язнення та життя в еміграції. Одна з частин біографії провідника, яка не має належного дослідження й бодай однієї цільної статті, – зацікавлення Бандерою спортом. Більшість історій вже обросла легендами та міфами. Що не дивно, коли мова йде про таку постать.

Як наші Казань брали. Українське військо в Татарстані

«Скоро всіх набралося до 3000 добре озброєних українців, при 3-х гарматах, які притягли українці гарматники другого запасового дивізіону… Коли всі зібралися коло штабу округи, то пред'явили кацапам ультиматум, що, як через півгодини не випустять заарештованих українців, то розіб'ють все місто. Кацапи, налякані відвагою українців, зараз звільнили голову й представників»

30 червня 1941. Як Бандера Незалежність відновлював

Події у Львові стали сигналом для тисяч оунівців і їхніх симпатиків. По всіх селах і містечках Західної України відбувалася один і той же сценарій: група молодих ентузіастів захоплювала приміщення владних органів — хоча це сказано надто гучно, адже «Совєти ще не пішли, а німці ще не прийшли» і влада фактично валялася на вулиці.

Як працює «Історична правда з Вахтангом Кіпіані»

Володимир Молодій працював у «Історичній правді» журналістом і сценаристом з 2015 по 2019 рік, а програма існує вже понад сім років. Для MediaLab він поговорив із Вахтангом Кіпіані та командою про появу програми, зміну форматів, напрацювання підходів до роботи з історичними сюжетами, пошук локацій, реквізиту та акторів для зйомок. Всі ці завдання можна вирішити маючи мотивацію та розуміння місії проєкту.