У Чернігові археологи знайшли цікаву монету з Херсонеса. ФОТО

Під час охоронних досліджень літописного Окольного граду Чернігова археологи відшукали монету XI сторіччя, що була викарбувана в давньогрецькому місті-державі Херсонесі.

Про це повідомляє Гал-Інфо з посиланням на Укрінформ.

 Фото: Укрінформ

Це перша така знахідка на території колишнього Чернігівського князівства, зазначила керівник археологічної експедиції, кандидат історичних наук, доцент Національного університету "Чернігівський колегіум" ім. Т.Г. Шевченка Олена Черненко.

"За каталогом, таку монету викарбували в період між 1069 і 1071 роками – це друга половина XI століття. Для Чернігова і взагалі всієї території Чернігівського князівства ця знахідка – унікальна. Взагалі таких монет дуже мало, й то переважна більшість знаходиться у приватних колекціях", - розповіла археолог.

На знайденій монеті зображено якір. Фахівці кажуть, що більше ніде на грошах якір не карбувався.

Територію Окольного граду Чернігова досліджує досвідчена команда фахівців Охоронної археологічної служби Інституту археології НАН України, Національного університету "Чернігівський колегіум" ім. Т.Г. Шевченка та Національного архітектурно-історичного заповідника "Чернігів стародавній".

За місяць розкопок вони вже знайшли понад 500 артефактів, залишки забудови різних періодів, рештки згорілих споруд та людей, що, ймовірно, загинули у період княжих війн-міжусобиць.

Найцікавішими знахідками керівник експедиції вважає підвіску із зображенням святого воїна, хрестики, металеві та скляні каблучки, вістря стріл, уламок кахлі з зображенням коронованого лева.

Розкопки тривають біля Чернігівської музичної школи №1 ім. С. Вільконського й мають закінчитися на початку вересня.

Читайте також:

Археологи дослідили залізоплавильну піч Кам’янської Січі. ФОТО

Причини масового полисіння дітей у Чернівцях влітку 1988 року

Взятися за написання цієї статті спонукали мене публікації, у яких протягом 30 років після трагедії, що зачепила багатьох чернівчан, продовжують поширювати брехню про причини масового полисіння у Чернівцях. І найголовніше, що змусило це зробити - передчасний відхід у вічність мого колеги по роботі та товариша - Анатолія Галіна, який у часи тоталітарного режиму не побоявся піти проти системи, завдяки зусиллям якого стали відомі справжні причини полисіння у Чернівцях влітку 1988 року.

"Редактор" Василь Мудрий і його "Діло"

У списку тих, кого дуже хотіли завербувати в 1930-ті роки працівники НКВД СССР, був тодішній голова Українського національно-демократичного об'єднання – найпотужнішої західноукраїнської парламентської партії і головний редактор найстарішої української галицької газети "Діло" Василь Мудрий.

Як Роман Шухевич-"Щука" тричі березневу Тису перепливав

Роман Шухевич був чудовим плавцем, чемпіоном українських національних змагань з плавання. У нього була цивільна мрія – до 40-річчя переплести протоку Ла-Манш. Готувався, тренувався, багато плавав. Але на практиці – довелось боротись з окупантами й тричі долати Тису. Не для того, щоб втекти від відповідальності. А для того, щоб виконати свій обов'язок вояка, борця за незалежну й соборну Україну.

Яким був радянський лад? Судження історика

Деякі експерти пов'язують оптимістичні для нас перспективи в російсько-українській війні з відходом Владіміра Путіна від влади. Однак він є надто пересічною фігурою, яка не заслуговує сполученого з нею терміну "путінізм". Ми повинні усвідомити самі і переконати союзників у тому, що Російська Федерація являє собою екзистенційну загрозу для всіх народів, які потрапили в орбіту Кремля. Конкретна фігура очільника російських панівних кіл – справа другорядна. Ця країна готова порушувати встановлений світопорядок за будь-яких умов.