Археологи дослідили залізоплавильну піч Кам’янської Січі. ФОТО

Три козацькі люльки, горщики та монети знайшли археологи на острові Хортиця під час дослідження колишньої Кам’янської Січі.

Про це "Історичній правді" повідомили в Національному заповіднику "Хортиця".

З метою дослідження ремісничого передмістя, де свого часу розташовувались виробничі ділянки, Національний заповідник "Хортиця" в червні 2018 року організував експедицію під керівництвом молодшого наукового співробітника Андрія Волкова.

Про існування таких виробничих центрів відомо із джерел – вони були майже при кожній Січі та мали задовольняти всі потреби козаків в продуктах ремісничого виробництва. За даними писемних джерел XVI – XVIII ст., на Січі жили представники різноманітних ремесл – котлярі, пушкарі, слюсарі, шевці та інші.

Цього року науковці дослідили один із виробничих об’єктів Кам’янської Січі – залізоплавильну піч. Роботи зі встановленню будови печі ще тривають.

Серед знахідок цього року слід виокремити три козацькі люльки зі слідами активного використання. Дві люльки виготовлені з білої глини та мають типові квіткові та хвилясті візерунки. Такі люльки виготовлялись та використовувалась безпосередньо козаками з місцевої сировини.

 

Третя люлька – червоноглиняна, є завезеною річчю з Османської імперії або з кримськотатарського регіону. Окрім того, серед знахідок цього року є ще декілька фрагментів червоноглиняних люльок.

Іншим типом керамічних виробів серед знахідок є горщики. Один тип горщика добре відомий за попередніми знахідками й має хвилястий візерунковій орнамент вздовж плечика, інші горщики знайдені вперше на цій території. Натомість, кахлів в цьому році серед знахідок не дуже багато, але є такі, які також вперше виявлені на цій території.

 
 

Серед металевих речей у першу чергу слід згадати про випадкову знахідку місцевих мешканців – скарб із 28 монет, серед яких переважають кримськотатарські ХV-XVI ст., декілька російських XVIII ст., та одна польська, а також хрест – енкалпіон. Крім того, під час дослідження знайдені фрагменти козацької бомби, мушкетні кулі, цвяхи, підкови від чоботів та ін.

Усі речі археологи передали до фондів Національного заповідника "Хортиця".

ДОВІДКА:

Територія передмістя на Кам’янській Січі є пам’яткою національного значення. Незважаючи на її унікальність, дослідження передмістя розпочалися лише в 70-ті роки ХХ століття. Експедицією А. Сокульского, О. Бодянського, Р. Юри були досліджені невеличкі пагорби, які виявилися залишками залізоплавильних печей.

Подальші дослідження території передмістя продовжились наприкінці 80-х – початку 90-х років ХХ ст. спільними зусиллями Інституту археології НАН України та історико-культурного заповідника на о. Хортиця. Подальші дослідження відновилися лише в 2009 році, коли територія Кам’янської Січі ввійшла до складу Національного заповідника "Хортиця".

Територія передмістя на Кам’янській Січі зараз безпосередньо зазнає природних та антропогенних негативних впливів, узбережжя Каховського водосховища поступово зазнає ерозії: з початку її будівництва до сьогодні під водою опинилися значні території колишньої Січі.

Як повідомлялося, на Тернопільщині виявили масове поховання солдатів Армії УНР 1919-1920 років.

Майдан. Початок. Cпогади учасників Революції Гідності

"Мустафа написав у Фейсбуці: "Хто сьогодні до півночі готовий вийти на Майдан?..". Цей заклик побачив Володимир Коломієць. Він кинув $600 на рекламу допису, і тому його побачили 100 тисяч користувачів".

Март Ніклус: "Дорогий мій Василю! Не вдалось нам більше з Тобою побачитись…"

Василь Стус мав відбути 10 років примусових робіт та 5 років заслання. Оскільки він помер, не відбувши й половини цього терміну, радянська держава буквально "тримала його під арештом" навіть після смерті. Лише завдяки шаленим зусиллям родин дисидентів та національно свідомих громадян тіло поета і його побратимів вдалося перевезти в Україну

Від радіокерованої яхти до голосу в окупованих Олешках: 10 історій Українського радіо, які вас здивують

16 листопада 1924-го вийшла в ефір перша передача Українського радіо. Відтоді воно встигло пережити зміни державних устроїв, сталінські репресії й радянську цензуру, Другу світову, боротьбу за незалежність та українські революції, реформу Суспільного мовлення. Радіо декілька разів переїжджало з міста в місто, працювало з поїзда, підвалів і бомбосховищ, змінювало техніку й формати, і при цьому продовжує безперервно мовити — доносячи життєво необхідну інформацію до мешканців окупованих Олешок, розважаючи нас під час блекаутів, об'єднуючи навколо мови українців на всіх континентах через Радіодиктант.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.