Купріяновича відкликали з комітету при Інституті національної пам’яті в Любліні

Сьогодні під час засідання Комітету із захисту пам’яті боротьби і мучеництва при відділі Інституту національної пам’яті в Любліні українського діяча д-ра Григорія Купріяновича відкликали зі складу цього комітету.

Про це повідомяє видання "Наше Слово" з посиланням на самого голову Українського товариства.

Причиною відкликання вказано статтю 53м зі статуту Інституту національної пам’яті, в четвертому пункті якої йдеться: „Членів комітету охорони пам’яті боротьби і мучеництва призначає та відкликає Голова Інституту пам’яті на внесок відповідного місцевого директора відділу Інституту пам’яті".

Рішення відкликання прийняв голова інституту Ярослав Шарек на внесок директора люблінської філії Марціна Кшиштофіка.

 Акт про відкликання за підписом голови INP Ярослава Шарека

Купріянович зазначає, що сприйняв цю подію з розчаруванням і вважає її продовженням дій, які розпочав у липні Люблінський воєвода Пшемислав Чарнек.

Він наголошує, що це відкликання – спроба „покарати" його за представлене сприйняття минулого та історичної пам’яті з перспективи українця. Раніше ІНП заявив, що промову Купріяновича в Сагрині не вважає злочином.

„Вся ця ситуація змушує мене до глибшої рефлексії над місцем меншини в державі, а також її (меншини – ІП) правом до збереження своєї історичної пам’яті і представлення власної оцінки минулого", – додає він.

Нагадуємо, що 14 серпня 2018 року Окружна прокуратура у місті Замостя Люблінського воєводства розпочала розслідування щодо висловлювань голови Українського товариства Григорія Купріяновича під час пам'ятних заходів 8 липня у Сагрині на вшанування українців, убитих польським збройним підпіллям у 1944 році.

9 липня Люблінський воєвода Пшемислав Чарнек подав заяву у прокуратуру на доктора Григорія Купріяновича у справі слів, які той сказав під час пам’ятних заходів 8 липня. У цей день на цвинтарі у Сагрині вшанували пам’ять українців, які загинули від рук польських "селянських батальйонів" та підрозділів Армії Крайової у 1944 році.

Під час урочистостей українець сказав зокрема: "Вони (українці – І.П.) померли від рук інших громадян Річ Посполитої, оскільки говорили іншою, ніж більшість, мовою та були іншого віросповідання. Цей злочин проти людства вчинили члени польського народу, партизани АК − солдати польського підпілля".

За словами Люблінського воєводи, думки, які Григорій Купріянович висловлював протягом останніх років, та його доповідь від 8 липня, однозначно є порушенням закону. Воєвода впевнений, що українець не лише "зневажив польський народ", а й порушив закон про Інститут національної пам’яті Польщі, що вводить штраф або покарання у вигляді тюремного ув’язнення терміном до трьох років за "заперечення злочинів українських націоналістів".

На захист українського діяча став зокрема депутат Сейму РП Міхал Камінський, який надіслав інтерпеляцію (звернення) до прем’єр-міністра Польщі.

Читайте також:

Порошенка викликатимуть на допит у польську прокуратуру?

Люблінський воєвода хоче заявити в прокуратуру на організатора вшанувань у Сагрині. ФОТО, ВІДЕО

Українське посольство у Варшаві: Вшанування у Сагрині під українськими прапорами не є провокацією

Люблінського воєводу звинуватили в шовінізмі за антиукраїнські вислови

Клімкін жорстко відреагував на інсинуації люблінського воєводи

IPN Польщі розслідуватиме слова Купріяновича у Сагрині

Майдан. Початок. Cпогади учасників Революції Гідності

"Мустафа написав у Фейсбуці: "Хто сьогодні до півночі готовий вийти на Майдан?..". Цей заклик побачив Володимир Коломієць. Він кинув $600 на рекламу допису, і тому його побачили 100 тисяч користувачів".

Март Ніклус: "Дорогий мій Василю! Не вдалось нам більше з Тобою побачитись…"

Василь Стус мав відбути 10 років примусових робіт та 5 років заслання. Оскільки він помер, не відбувши й половини цього терміну, радянська держава буквально "тримала його під арештом" навіть після смерті. Лише завдяки шаленим зусиллям родин дисидентів та національно свідомих громадян тіло поета і його побратимів вдалося перевезти в Україну

Від радіокерованої яхти до голосу в окупованих Олешках: 10 історій Українського радіо, які вас здивують

16 листопада 1924-го вийшла в ефір перша передача Українського радіо. Відтоді воно встигло пережити зміни державних устроїв, сталінські репресії й радянську цензуру, Другу світову, боротьбу за незалежність та українські революції, реформу Суспільного мовлення. Радіо декілька разів переїжджало з міста в місто, працювало з поїзда, підвалів і бомбосховищ, змінювало техніку й формати, і при цьому продовжує безперервно мовити — доносячи життєво необхідну інформацію до мешканців окупованих Олешок, розважаючи нас під час блекаутів, об'єднуючи навколо мови українців на всіх континентах через Радіодиктант.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.