У Києві оголосили переможців «Відзнаки імені Сергія Ніґояна»

Переможцями творчого конкурсу «Відзнака імені Сергія Ніґояна» стали молодий митець Георгій Потопальський та формація «SVITER art-group». Саме вони отримали кошти на реалізацію мистецької інсталяції.

Про це повідомляє Український інститут національної пам’яті.

 Переможці конкурсу. Фото: УІНП

Церемонія оголошення результатів конкурсу відбулася у вигляді несанкціонованого мітингу на Майдані Незалежності у Києві. На втілення проекту переможці отримали 25 000 грн.

"Це кошти з трьох джерел: завдяки підтримці платформи "Велика ідея", Міжнародного фонду "Відродження", та гроші, зібрані нашою громадською організацією серед родин Героїв Небесної Сотні та інших доброчинців", – розповів голова громадської організації "Родина Героїв Небесної Сотні" Володимир Бондарчук.

Переможець цьогорічного конкурсу отримає право представити свій проект мультимедійної інсталяції в межах заходів, присвячених ушануванню Героїв України на всеукраїнському рівні в листопаді 2018 року. Згодом арт-об'єкт буде передано до Національного музею Революції Гідності, який планують відкрити у Києві.

"Інсталяція, яку ми спробуємо реалізувати, – це медіа-об'єкт з трьох складових: скульптура, світло і звук. Основний елемент – світлові труби, в які проведено освітлення і вплетено звуковий контент. Таким чином твориться єдина система генерації звуку та світла", – пояснив Георгій Потопальський.

За задумом організаторів, "Відзнака імені Сергія Нігояна" покликана підтримувати молодих українських митців, які, як і Сергій, вбачають у творчості засадничі основи розвитку сучасної України та прагнуть віднаходити новітні форми і сенси мистецтва.

"Одним із завдань Інституту національної пам'яті та Музею Революції Гідності, який створюється – нагадувати про події на Майдані. Це нагадування допоможе нам рухатися вперед для того, щоб розуміти що ми під контролем тих, хто стояли з нами поруч тут на Майдані. Сподіваюся, що ми не розчаруємо їх. Треба пам'ятати заради чого ми виходили на Майдан", - сказав Голова Українського інститут національної памяті Володимир Вятрович.

Нагадуємо, що конкурс започатковано громадською організацією "Родина Героїв Небесної Сотні" в пам’ять про Сергія Ніґояна. До участі у конкурсі запрошувалися студенти та випускники вищих навчальних музичних закладів і медіа-артисти України й української діаспори, віком до 35 років.

Прийом заявок на участь у конкурсі стартував 15 червня цього року, а завершився 15 липня. Протягом місяця до оргкомітету надійшло 11 заявок, які опрацювало журі. Конкурс відбувся вперше і стане щорічним.

Довідка. Сергій Ніґоян – вірменин, народжений в Україні, один з перших Героїв Небесної Сотні. Життя Сергія обірвалося 22 січня 2014 року – був застрелений силовиками з вогнепальної зброї під час сутичок на вул. Грушевського. Це трапилось близько шостої години ранку – в момент, коли ще тривало перемир’я між мітингувальниками та "Беркутом".

Сергій мріяв про акторську кар’єру й навіть планував утілити свою мрію в життя тільки-но закінчиться Майдан, однак не встиг.

Година папуги. Діти пишуть Сталіну

Чапський чув, як тут кажуть: "То чорт дорогою іде". Нібито, якщо кинути у вихор сокирою — потече кров. Дивні тут забобони. Учора ті "чорти" вилися попід ногами і перебігали дорогу збудженим і усміхненим колегам Чапського. Він заздрив щастю колег, які вже пішли за колючий дріт і табірні мури у далекий, широкий світ.

Брати Шептицькі і єврейський народ. Частина І

Одним із вагомих епізодів у життєписі Митрополита Андрея Шептицького, як і в життєписі його молодшого брата бл. свщмч. Климентія — Праведника Народів Світу, є їхня участь у порятунку галицьких євреїв у часи Голокосту. Більшість інформації черпаємо зі спогадів очевидців, Порятунок євреїв — спільна справа братів, як і діяльність, спрямована на погашення антисемітських настроїв у тодішньому суспільстві, хоча більшість документів підписана самим Митрополитом. Парадокс у тому, що о. Климентій Шептицький був визнаний «Праведником народів світу» за порятунок євреїв у часи Голокосту, натомість заслугам Митрополита Андрея у такому визнанні було відмовлено.

Лютнева драма президента Бенеша

За столом в кабінеті президента Чехословаччини на Празькому Граді сидів сивий хворий чоловік. Президенту Едвардові Бенешу було лише 63 роки, проте постійні хвороби і тиск з боку політичних опонентів цілковито виснажили його. Президент щойно підписав призначення нового комуністичного уряду. Його держава, яку він власноруч засновував, будував і за яку бився десятиліттями, провалювалася в морок комуністичної диктатури. І під вироком Чехословаччині стояв його, Едварда Бенеша, підпис. Одного з найбільших демократів в історії центральної Європи ХХ століття.

Панас Мирний у 1917 році. Живий і голодний статський радник

Ні, Панас Мирний не помер у ХІХ столітті. Він та Іван Нечуй-Левицький - два письменники-класики, хто пережив революцію. І хоча його роман "Хіба ревуть воли, як ясла повні" вивчали в школі всі без винятку покоління українців, для більшості цей факт - неабияка новина.