У Києві оголосили переможців «Відзнаки імені Сергія Ніґояна»

Переможцями творчого конкурсу «Відзнака імені Сергія Ніґояна» стали молодий митець Георгій Потопальський та формація «SVITER art-group». Саме вони отримали кошти на реалізацію мистецької інсталяції.

Про це повідомляє Український інститут національної пам’яті.

 Переможці конкурсу. Фото: УІНП

Церемонія оголошення результатів конкурсу відбулася у вигляді несанкціонованого мітингу на Майдані Незалежності у Києві. На втілення проекту переможці отримали 25 000 грн.

"Це кошти з трьох джерел: завдяки підтримці платформи "Велика ідея", Міжнародного фонду "Відродження", та гроші, зібрані нашою громадською організацією серед родин Героїв Небесної Сотні та інших доброчинців", – розповів голова громадської організації "Родина Героїв Небесної Сотні" Володимир Бондарчук.

Переможець цьогорічного конкурсу отримає право представити свій проект мультимедійної інсталяції в межах заходів, присвячених ушануванню Героїв України на всеукраїнському рівні в листопаді 2018 року. Згодом арт-об'єкт буде передано до Національного музею Революції Гідності, який планують відкрити у Києві.

"Інсталяція, яку ми спробуємо реалізувати, – це медіа-об'єкт з трьох складових: скульптура, світло і звук. Основний елемент – світлові труби, в які проведено освітлення і вплетено звуковий контент. Таким чином твориться єдина система генерації звуку та світла", – пояснив Георгій Потопальський.

За задумом організаторів, "Відзнака імені Сергія Нігояна" покликана підтримувати молодих українських митців, які, як і Сергій, вбачають у творчості засадничі основи розвитку сучасної України та прагнуть віднаходити новітні форми і сенси мистецтва.

"Одним із завдань Інституту національної пам'яті та Музею Революції Гідності, який створюється – нагадувати про події на Майдані. Це нагадування допоможе нам рухатися вперед для того, щоб розуміти що ми під контролем тих, хто стояли з нами поруч тут на Майдані. Сподіваюся, що ми не розчаруємо їх. Треба пам'ятати заради чого ми виходили на Майдан", - сказав Голова Українського інститут національної памяті Володимир Вятрович.

Нагадуємо, що конкурс започатковано громадською організацією "Родина Героїв Небесної Сотні" в пам’ять про Сергія Ніґояна. До участі у конкурсі запрошувалися студенти та випускники вищих навчальних музичних закладів і медіа-артисти України й української діаспори, віком до 35 років.

Прийом заявок на участь у конкурсі стартував 15 червня цього року, а завершився 15 липня. Протягом місяця до оргкомітету надійшло 11 заявок, які опрацювало журі. Конкурс відбувся вперше і стане щорічним.

Довідка. Сергій Ніґоян – вірменин, народжений в Україні, один з перших Героїв Небесної Сотні. Життя Сергія обірвалося 22 січня 2014 року – був застрелений силовиками з вогнепальної зброї під час сутичок на вул. Грушевського. Це трапилось близько шостої години ранку – в момент, коли ще тривало перемир’я між мітингувальниками та "Беркутом".

Сергій мріяв про акторську кар’єру й навіть планував утілити свою мрію в життя тільки-но закінчиться Майдан, однак не встиг.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.