Депутат Верховної Ради просить міністра юстиції скасувати наказ про нові архівні правила

Народний депутат Ганна Гопко надіслала міністру юстиції України Павлу Петренку звернення із закликом скасувати наказ Мін'юсту про запровадження нових правил копіювання архівних документів.

Копію листа Гопко опублікувала на своїй сторінці у "Фейсбуці"

"Вільний доступ до архівів – не лише важливе завоювання української демократії, але і наша зброя в інформаційній війні з Москвою", – написала політик. – Але Міністерство юстиції з подачі Державної архівної служби примудрилося на рівному місці створити серйозну проблему".

Ганна Гопко назвала наказ Мін'юсту №2059/5 від 27 червня 2018 року тиким, який "хоча формально дозволяє копіювати інформацію з архівних документів власними технічними засобами, встановлює штучні й абсолютно незаконні обмеження, які роблять копіювання більшості історичних документів неможливим".

На її думку, документ протиправно встановлює монополію архівних установ на історію та обмежує конституційне право на інформацію.

 
 

Відповідно, до міністра юстиції політик висловила такі прохання:

- скасувати Наказ №2059/5 та, у відповідності до встановлених процедур із залученням громадськості, розробити нову редакцію Наказу, що буде відповідати букві та духу Закону;

- ініціювати перевірку обставин виникнення Наказу та забезпечити притягнення винних до передбаченої законом відповідальності;

- започаткувати давно назрілі системні зміни в архівній справі: від оцифрування і викладення у вільний доступ найбільш затребуваних та загрожених архівних документів до призначення кваліфікованих кадрів на посади керівників архівних установ і реальних дій з переведення архівів у пристосовані для зберігання історичних документів приміщення.

Читайте також:

Почалася громадська кампанія проти нових архівних правил

Quo vadis? Крок уперед, два назад. Стрибок у прірву?

Кількість жертв Голодомору: підрахунки Степана Соснового

Серед розмаїття досліджень, присвячених подіям колективізації та Голодомору в Україні, особливе місце посідає наукова концепція агронома-економіста Степана Миколайовича Соснового, оприлюднена ним у 1942 – 1943 роках на шпальтах газети «Нова Україна», що в ті роки друкувалась в окупованому німцями Харкові

ОУН і Голод 1946-1947 років на Буковині. Як повстанці документували Голодомор

Наприкінці 1946 року, після жорсткої хлібозаготівельної кампанії, яка вимела із господарств українців практично усі продукти харчування, по всій Буковині запанував голод. Навесні 1947 року результати голоду стали просто кричущими. Численні голодні смерті, спухлі від голоду селяни заполонили буковинські села

Репортажі із повсталого Києва

Протести, які відбувалися в Україні протягом трьох місяців, були дзеркалом, у яке міг поглянути ЄС і побачити, у якому стані є цінності, на яких він був побудований. І відповісти: чи і як саме може їх захищати поза своїм центром? Відчути силу своїх інституцій та їхню здатність прийти на допомогу тим, хто за реалізацію мрії приєднатися до Європи готовий платити життям. Порівняти свою здатність до ведення політики «м’якої сили» із «реалізмом» сатрапів, які грабують власний народ та всіма можливими способами чіпляються за владу. Включно з бійнею, влаштованою на мирних маніфестаціях.

Пастор з Майдану Ральф-Ґергард Гаска

Якщо ці події нас чомусь навчають, то ось чому: перед силою цих багатьох «маленьких» людей, які з вірою у Господа ідуть своїми дорогами, не встоять жодні тирани і диктатори, і всі самозакохані та байдужі можновладці мають боятися їх, бо не вони переможуть.