Археологи знайшли найдавніший малюнок людини

На південному узбережжі ПАР археологи знайшли камінь із намальованими червоними лініями.

Фахівці вважають, що цьому малюнку близько 73 тис. років і він є найдавнішим відомим людським малюнком, повідомляє gazeta.ua з посиланням на Reuters.

 Малюнок зроблений 73 тисячі років тому

Фото: Reuters

Лінії намалювали мисливці-збирачі, які періодично проживали у печері Бломбос на березі Індійського океану у 300 км на схід від столиці ПАР Кейптауна.

Для малювання використали вохру. Зображення складається з 6 прямих ліній, перекреслених 3 вигнутими лініями.

Малюнок свідчить, що давні люди володіли хорошими здібностями.

"Різке припинення всіх ліній на краях фрагменту вказує на те, що малюнок простягався по більшій поверхні. Ця картина, мабуть, була більш складною та структурованою у всій своїй сутності, ніж в усіченій формі", - сказав керівник дослідження археолог Крістофер Хеншилвуд.

"Ми б не хотіли назвати це мистецтвом. Це, безумовно, абстрактний малюнок, і він майже напевно мав деякий сенс для його творця і, ймовірно, був частиною загальної символьної системи, зрозумілої іншим людям у цій групі", - додав Хеншилвуд.

Нагадуємо, що біля Софії Київської археологи виявили язичницьке поховання.

Пам’ять про війну: дискурс демократії та дискурс тоталітаризму

Сьогодні неспокутуваний злочин комунізму повертається примарою нового світового конфлікту. Тому конфлікт історичних пам'ятей має не лише політико-ідеологічну, а перед усім, етичну природу і пов'язаний із нерозкаяністю за злочини комунізму. Отож, хай із сьогоднішнім ювілейним ушануванням жертв Другої світової війни прийде до нас усвідомлення що тоталітарне будяччя проросло на нашому полі не випадково. У Ялті 1945-го знесилене людство залишило ті зерна. Наше завдання сьогодні те будяччя виполоти.

ГУЛАГівська «одіссея» Патріарха Володимира

18 липня 1995 року спецпризначенці підрозділу «Беркут» битимуть кийками священників та мирян під стінами Софії Київської. Такою буде реакції української влади на бажання поховати у стінах храму українського православного Патріарха Володимира – Василя Романюка. В’ячеслав Чорновіл тоді викрикуватиме, що це “кінець незалежної України…”. «Беркут» і далі робитиме свою справу. Патріарха так і не поховають у храмі, а лише перед його стінами. Ці події ввійдуть в історію, як «чорний вівторок». Та передуватиме їм не менш напружене та сповнене боротьби життя. Історія «одіссеї» Патріарха Володимира концтаборами та тюрмами ГУЛАГу.

Спільний біль. Спільна історія. Дискусія до Дня пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу

Щороку 18 травня в Україні відзначається День пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу – згадуються події 1944 року, коли радянський тоталітарний режим насильницьки виселив людей із їхніх рідних земель. Цей день офіційно започаткований тільки 2015 року, а історія та традиції кримських татар досі залишаються загадкою для багатьох українців.

Переможний бій Чорних Запорожців під командою латвійця Карліса Броже

"Гаряче було москалям не так від травневого сонця, як від вогню Чорних пластунів та від влучної стрілянини гарматчиків". 30 травня 1920 року відбувся переможний бій "Чорних запорожців" над більшовиками біля села Вербка поблизу Вінниці