Настільна гра про УПА від УІНП викликала в російських ЗМІ резонанс

Настільна гра "УПА – відповідь нескореного народу", анонсована Українським інститутом нацпам’яті, викликала "занепокоєння" в російських ЗМІ та соцмережах.

На це звернув увагу голова УІНП Володимир В’ятрович, зробивши 17 вересня жартівливий допис у "Фейсбуці", повідомляє "Новинарня".

"На Росії зростає занепокоєння", – написав він, додавши скріншот повідомлення із "Твтітера" телекомпанії НТВ.

При цьому багато коментарів стосуються того, що російські медіа зробили грі добру рекламу.

Наприкінці минулого тижня ця тема справді висвітлювалася в багатьох провідних пропагандистських росЗМІ. Зокрема ішлося про те, що "українським дітям запропонували гратися в гітлерівських пособників". А УПА щоразу позначали як "заборонену в Росії екстремістську організацію"

 

Як повідомили в прес-службі УІНП, настільну гру підготували для фестивалю "Історія:UA" та презентують у Києві в парку Шевченка 13 жовтня. Це вже друга подібна розробка Інституту.

"Минулого року Український інститут національної пам’яті презентував настільну гру "Українська революція 1917-21 рр. Сто років боротьби", яка викликала величезний інтерес та схвалення, особливо серед учителів історії та учнів, які в процесі гри, поєднуючи приємне з корисним, чудово підготувалися до ЗНО з цієї теми. Перший наклад гри уже розійшовся, наразі готується до друку другий наклад.


Гарна ідея отримала своє продовження. В рамках фестивалю "Історія:UA" готується презентація наступного проекту – настільної гри "УПА – відповідь нескореного народу"", – зазначили в УІПН.

"На відміну від першої розробки, гра про УПА розроблена більш динамічною, в ній з’явилися елементи тактики та стратегії. Окрім навчальних матеріалів, які поглиблюють знання про боротьбу Української повстанської армії проти ворогів, гра дає можливість дітям та підліткам відчути себе справжнісінькими командирами повстанців", – сказано в повідомленні.

"Це перша частина гри, яка фокусує свою увагу на боротьбі УПА проти двох великих ворогів – нацистів та радянських каральних підрозділів НКВД", – діляться уточнили в Інституті нацпам’яті.

Відтак буде ще друга частина гри по УПА.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.