Настільна гра про УПА від УІНП викликала в російських ЗМІ резонанс

Настільна гра "УПА – відповідь нескореного народу", анонсована Українським інститутом нацпам’яті, викликала "занепокоєння" в російських ЗМІ та соцмережах.

На це звернув увагу голова УІНП Володимир В’ятрович, зробивши 17 вересня жартівливий допис у "Фейсбуці", повідомляє "Новинарня".

"На Росії зростає занепокоєння", – написав він, додавши скріншот повідомлення із "Твтітера" телекомпанії НТВ.

При цьому багато коментарів стосуються того, що російські медіа зробили грі добру рекламу.

Наприкінці минулого тижня ця тема справді висвітлювалася в багатьох провідних пропагандистських росЗМІ. Зокрема ішлося про те, що "українським дітям запропонували гратися в гітлерівських пособників". А УПА щоразу позначали як "заборонену в Росії екстремістську організацію"

 

Як повідомили в прес-службі УІНП, настільну гру підготували для фестивалю "Історія:UA" та презентують у Києві в парку Шевченка 13 жовтня. Це вже друга подібна розробка Інституту.

"Минулого року Український інститут національної пам’яті презентував настільну гру "Українська революція 1917-21 рр. Сто років боротьби", яка викликала величезний інтерес та схвалення, особливо серед учителів історії та учнів, які в процесі гри, поєднуючи приємне з корисним, чудово підготувалися до ЗНО з цієї теми. Перший наклад гри уже розійшовся, наразі готується до друку другий наклад.


Гарна ідея отримала своє продовження. В рамках фестивалю "Історія:UA" готується презентація наступного проекту – настільної гри "УПА – відповідь нескореного народу"", – зазначили в УІПН.

"На відміну від першої розробки, гра про УПА розроблена більш динамічною, в ній з’явилися елементи тактики та стратегії. Окрім навчальних матеріалів, які поглиблюють знання про боротьбу Української повстанської армії проти ворогів, гра дає можливість дітям та підліткам відчути себе справжнісінькими командирами повстанців", – сказано в повідомленні.

"Це перша частина гри, яка фокусує свою увагу на боротьбі УПА проти двох великих ворогів – нацистів та радянських каральних підрозділів НКВД", – діляться уточнили в Інституті нацпам’яті.

Відтак буде ще друга частина гри по УПА.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

Кривавий баланс. Скільки загинуло під час польсько-українського конфлікту?

Під час українсько-польської локальної війни на території Холмщини, Грубешівщини, Берестейщини, Полісся, Волині й Галичини з кінця 1942 до кінця 1944 рр. українці втратили 13–16 тисяч осіб убитими й до 20 тисяч біженцями, поляки 38–39 тисяч осіб убитими й 355 тисяч біженцями.

Роль Медведчука: Юрій Литвин і Василь Стус мали одного адвоката та загинули в одному таборі

Українського поета, журналіста, правозахисника Юрія Литвина знайшли з розтятим животом у камері колонії особливо суворого режиму ВС-389/36 у селі Кучино на Уралі. Це сталося 4 вересня 1984 року. Бездиханне тіло поета Василя Стуса знайдуть у карцері того самого дня роком пізніше

«Прийшов час збирати каміння…»: Про репатріацію нашої церковної старовини

Радянська влада вивезла з України безліч дорогоцінних артефактів, церковних цінностей. Напевно, немає жодного храму, який не був пограбований тодішньою владою. Коштовності частково продали за кордон. Та чимало збереглося у російських музеях. Це був відвертий грабунок. Від часу проголошення незалежності українська влада і українське суспільство мали б системно опікуватися поверненням нашої національної історико-культурної спадщини. Але чи ми, українці, – як суспільство і держава – готові до копіткої наполегливої праці з репатріації вкраденого спадку?