У Білорусі почав виходити білоруськомовний історичний журнал. ФОТО

Глянцеве ілюстроване видання "Наша гісторыя", засноване редакцією газети "Наша ніва", почало виходити від серпня 2018 року.

На даний час вийшло вже два числа журналу.

"До сих пір у Білорусі слабко розвинута система популяризації національної історії. З цього виходить місія редакції подолати розрив між наукою і масовими знаннями. Серед авторів — найкращі історики-науковці, а пишуть вони про різні епохи, героїв і лиходіїв", — наводить концепцію видання "Беларусский партизан".

 Фото: FB Андрій Динько

Журнал пропонує такі рубрики: "Звідки наш рід", "Біографія". "Політика", "Річ Посполита", "Військова слава", "СРСР", "Народи Білорусі", "Пра-світ", "Туристичні напрями", "Наша страва", "Кухонні історії", "Прості речі", "Господарство", "Анекдоти", "Комікс".

Редакція творчо підійшла до засобів зацікавлення читачів. З другого номеру журналу публікується комікс "Франциск. Народження короля" (сюжет Андрія Скурка, художник Антоніна Пашкевич). У третьому числі обіцяють додати комікс Олеся Киркевича про гетьмана Ходкевича. Для юних читачів пропонують дитячу сторінку.

Ескізи коміксу про гетьмана Ходкевича. Фото: nn.by 

Центральною темою першого номеру журналу стало Велике князівство Литовське. Окрім серйозних публікацій читачі можуть прочитати історичні анекдоти, рецепти і комікс.

 У першому номері навіть є стаття про радянського агента Богдана Сташинського, який убив лідерів ОУН Лева Ребета і Степана Бандеру. Фото: belaruspartisan.by

Як пише "Наша ніва", темою другого числа є постать Кастуся Калиновського, керівника повстання 1863 року, якого білоруси вважають своїм національним героєм.

  Фото: nn.by 

Серед 25 публікацій на 100 сторінках номеру також:

  • Війна після війни: антирадянське підпілля в післявоєнній Білорусі.
  • Знаменити радянський шпигун Кім Філбі, білоруський слід.
  • Із ГУЛАГу на Райхстаг. Історія генерала, білоруса Михайла Букштиновича.
  • Як сирота став найбагатшим селянином Гродненської губернії: ким він був і чщо стало з його предками.
  • Артилерія Несвізького замку.
  • Славне минуле білоруського сиру.
  • Яким собак тримали наші предки.
  • Початок коміксу про білоруського першодрукаря Франциска Скорину.
 Фото: nn.by 

Окрім паперової версії, можна придбати й електронну у форматі pdf. Журнал "Наша гісторыя" редагують Андрій Динько і Олександр Пашкевич.

За словами головного редактора, журнал мав проблеми з дистрибуцією. "Приватні розповсюджувачі вже мають його, вже продали перший завіз, отримали другий. А державні розповсюджувачі й мукають, і теляться. Одна область взяла, інша ніяк не підпише договір, третя погоджується продавати тількив павільйонах, а не в кіосках. Ну а як оголосити про вихід, коли не скажеш докладно, де можна купити?", — бідкався Андрій Динько в серпні цього року.

Читайте також:

У Білорусі влада відмовилась встановили меморіальну дошку БНР

"В СССР инвалидов нет!..". Як люди з інвалідністю відстоювали свої права в СРСР

Сприйняття інвалідності було різним в кожний історичний період. Радянська парадигма визначала інвалідність як патологію або дефект, який необхідно було виправити. У період правління Леоніда Брежнєва характерним було створення мережі спеціалізованих закладів – будинків-інтернатів та функціонування лікарняно-трудових експертних комісій. Ці структури як раз-таки й мали повернути людину з інвалідністю до «нормального» життя через відновлення спроможності до праці.

Карабах 1988 – 2020: як не заплутатися у районах та назвах населених пунктів

Осіння війна 2020 року привернула увагу всього світу до Нагірного Карабаху. Вірмено-азербайджанський конфлікт там триває вже три десятиліття.Однак остання ескалація кардинально змінила контури лінії зіткнення, призвела до істотних політичних наслідків. Ми мали нагоду спостерігати азербайджанський наступ у режимі реального часу. Протягом короткого часу оглядачі опанували назви населених пунктів та районів, ознайомилися із ландшафтом і транспортною інфраструктурою регіону.

Шанс на виживання: Київ у роки Голодомору

У роки Голодомору-геноциду абсолютна більшість українців проживала в сільській місцевості. Комуністичний тоталітарний режим, створюючи умови несумісні з життям, спрямував свій удар насамперед проти українських селян. Репресивна машина одним із механізмів злочину геноциду обрала вилучення всього продовольства, що призвело до масової смертності від голоду.

Чехословаччина – народження демократії на уламках імперії

У купе потягу, котрий покидав Австро-Угорщину і прямував до Італії, сидів поважний чоловік з доглянутими сивими вусами та капелюхом на голові. Професор філософії, депутат парламенту імперії Габсбургів Томаш Ґаріґ Масарик. Разом з ним в потязі їхала його дочка Ольга. Масарик багато років маневрував між різними політичними течіями, проте в 1914 році, з початком Великої війни, професор прийняв рішення – він зробить все від нього залежне, щоб виникла нова держава – незалежна Чехословаччина. Зараз він прямував в Італію з метою організувати рух опору за кордоном. В разі провалу його задуму, йому і його родині, загрожувала в’язниця. Масарик розумів – або він здобуде державу для свого народу, або вже не зможе повернутися в Прагу.