Спецпроект

Комітет Сенату США затвердив резолюцію про визнання Голодомору геноцидом

Комітет із закордонних відносин Сенату США 26 вересня затвердив резолюцію, в якій Голодомор 1932-1933 років визнається геноцидом українського народу

Про це інформує Посольство України в Сполучених Штатах Америки на своїй сторінці у "Фейсбуці".

Проект резолюції засуджує систематичні порушення прав людини, у тому числі права на самовизначення та свободу слова, вчинені радянським урядом проти українського народу. У ній висловлюються найглибші співчуття жертвам, тим, хто пережив Голодомор, та їхнім родинам, а також міститься заклик до розповсюдження інформації з метою підвищення обізнаності у світі про штучну природу цієї трагедії.

Резолюція, співавторами якої виступили понад два десятки сенаторів, була представлена 14 березня ц.р. групою сенаторів від Республіканської та Демократичної партій на чолі зі співголовами групи дружби з Україною у Сенаті США Робертом Портменом та Річардом Дурбіним

"Ми ніколи не повинні забувати жахіття, скоєні проти українського народу руками Радянського Союзу під час Голодомору, - сказав Портмен, - Ця важлива резолюція вшановує пам'ять мільйонів українців, які постраждали від жорстокої політики Йосипа Сталіна використання голоду як зброї, щоб зламати прагнення України до незалежності від радянського поневолення. Україна продовжує сьогодні захищати свою незалежність та суверенітет від російської агресії, і ця резолюція слугує важливим нагадуванням про страшні злочини, завдані Україні, та захисту народу, чий дух не зломити".  

Як повідомляє сторінка сенатора, за свої зусилля на підтримку України в боротьбі з російською агресією Портмен одержав Відзнаку свободи ім. Шевченка, найвищу нагороду Українсько-американського товариства, Орден Св. Володимира від Української православної церкви Київського патріархату. Він відвідував Україну кілька разів, зокрема очолював місію спстерігачів від Конгресу США на виборах Президента України 2014 року. 

Резолюція ґрунується на низці дій Конгресу, спрямованих на засудження Голодомору та вшанування його жертв, у тому числі й відкриття меморіалу Голодомору у Вашингтоні в 2015 році. За резолюцію тепер мають проголосувати в Сенаті.   

Читайте також:

У Вашингтоні відкрили Меморіал пам'яті жертв Голодомору

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.

"Звичайний фашизм": розбір тез про "священную войну" Росії проти України та Заходу

Один із важливих етапів у формуванні російської квазірелігійної доктрини "русского мира", яка за задумом має стати офіційною державною та релігійною ідеологією путінської Росії, відбувся 27 березня 2024 року. У цей день сталася знакова подія – у Залі церковних соборів Храму Христа Спасителя у Москві під головуванням Московського патріарха Кирила було офіційно затверджено "Наказ XXV Всесвітнього російського народного собору", який отримав назву "Настоящее и будущее Русского мира".

Німецька весна на Слобожанщині: війська кайзера та українські гайдамаки в спогадах місцевих

Весна 1918 року. Імперська армія Німеччини та Збройні сили Австро-Угорщини разом з Армією УНР звільняють Українську Народну Республіку від більшовиків. Українсько-німецький наступ пролягав через Слобожанщину і зупинився в районі села Лиски. Публікуємо спогади місцевих мешканців, які були свідками визволення Харківщини.