АНОНС: Бібліотека Істправди на BOOK-SPACE у Дніпрі

Нові книжки з "Бібліотеки "Історичної правди" та старі історичні фейки представлять на книжковому фестивалі у Дніпрі.

Як деконструйовувати міфи і протистояти фейкам розповідатиме Олександр Зінченко, заступник головного редактора проекту "Історична правда", ведучий програми "Розсекречена Історія" на каналі UA:Перший.

 

Розмова відбуватиметься з новими книжками в руках: "Війна Двох правд: Поляки та українці у кривавому ХХ столітті" та "Друга Світова: Непридумані історії. (Не)наша, жива, інша".

У першій книжці автори статей спробували висвітлити правду про супе­речливі події XX століття в історії двох народів. 

Ви дізнаєтесь про: діяльність ОУН та УПА, а також Армії Крайової; трагедію Волині 1943 року; акцію "Вісла" 1947 року;  те, чому Василь Стус писав, що хотів би бути поляком; зусилля Єжи Ґедройця та інших інтелектуалів у пошуках правди через слово.

Ця зустріч є доброю нагодою для тих, хто хоче зрозуміти, чому минуле розділяє українців та поляків і чи наші народи домовляться про завершення "війни двох правд". 

 

У другій книжці ідеться про Війну. Війна (не) наша — не тільки за Батьківщину, а й за інтереси кількох тоталітарних держав. Війна наша — навіть через вісімдесят років.

Книжка складається з реальних сімейних історій, переказаних зі слів батьків, бабусь і дідусів.

Автори статей, зібраних завдяки науково-популярному виданню "Історична правда", розповідають про найстрашнішу війну ХХ століття, про долі тих людей, чиї життя назавжди розділилися на до і після.

В умовах інформаційної війни у світі постправди важливо тренувати критичне мислення та навички встановлювати причини і наслідки між подіями.

Час: 28 вересня, п’ятниця, 18:00

Місце: Обласна державна адміністрація, Кругла Зала, прорспект Олександра Поля, 1

Карабах 1988 – 2020: як не заплутатися у районах та назвах населених пунктів

Осіння війна 2020 року привернула увагу всього світу до Нагірного Карабаху. Вірмено-азербайджанський конфлікт там триває вже три десятиліття.Однак остання ескалація кардинально змінила контури лінії зіткнення, призвела до істотних політичних наслідків. Ми мали нагоду спостерігати азербайджанський наступ у режимі реального часу. Протягом короткого часу оглядачі опанували назви населених пунктів та районів, ознайомилися із ландшафтом і транспортною інфраструктурою регіону.

Чехословаччина – народження демократії на уламках імперії

У купе потягу, котрий покидав Австро-Угорщину і прямував до Італії, сидів поважний чоловік з доглянутими сивими вусами та капелюхом на голові. Професор філософії, депутат парламенту імперії Габсбургів Томаш Ґаріґ Масарик. Разом з ним в потязі їхала його дочка Ольга. Масарик багато років маневрував між різними політичними течіями, проте в 1914 році, з початком Великої війни, професор прийняв рішення – він зробить все від нього залежне, щоб виникла нова держава – незалежна Чехословаччина. Зараз він прямував в Італію з метою організувати рух опору за кордоном. В разі провалу його задуму, йому і його родині, загрожувала в’язниця. Масарик розумів – або він здобуде державу для свого народу, або вже не зможе повернутися в Прагу.

Шанс на виживання: Київ у роки Голодомору

У роки Голодомору-геноциду абсолютна більшість українців проживала в сільській місцевості. Комуністичний тоталітарний режим, створюючи умови несумісні з життям, спрямував свій удар насамперед проти українських селян. Репресивна машина одним із механізмів злочину геноциду обрала вилучення всього продовольства, що призвело до масової смертності від голоду.

«Чи можна вважати Голодомор геноцидом?»: транскрипт вебінару Німецько-української комісії істориків

24 вересня 2020 відбувся вебінар Німецько-української комісії істориків під назвою «Чи можна вважати Голодомор геноцидом?». Ця дискусія після її анонсування викликала широке обговорення в Україні.