У Литві розпочали публікацію документів про злочини Червоної армії

Центр досліджень геноциду і опору жителів Литви почав публікувати документи про злочини Червоної армії в Литві – вбивства, зґвалтування і грабежі.

Про це повідомляє Європейська правда з посиланням на портал Delfi.

Фото: Delfi

 

Початок оприлюднення нових документів приурочений до річниці виведення окупаційних радянських військ з Литви.

На інтернет-сайті kgbveikla.lt починається публікація документів Комуністичної партії, Червоної армії, МВС та інших відомств, що розкривають їх репресивні і насильницькі дії в Литві в 1944-1953 роках.

Документи свідчать, що після приходу радянських військових в Клайпедській і Шилутській областях почалися повальні зґвалтування жінок незалежно від їх національності або віку.

"Гвалтували і сімдесятирічних бабусь, і чотирнадцятирічних дівчаток - навіть в присутності батьків", - йдеться в повідомленні центру.

У документах також описані стрілянина п'яних радянських солдатів, в результаті якої загинули люди, підпали садиб, грабіж жителів і інші злочини.

Останні частини радянських військ покинули Литву 31 серпня 1993 року.

Читайте також:

Празька весна 1968 року у документах КҐБ

Заборонений Улас Самчук

Під час президенства Віктора Януковича твори Уласа Самчука виключили з обов'язкової шкільної програми, а у 2021-му за позовом Андрія Портнова Окружний адміністративний суд Києва заборонив проводити офіційні пам'ятні заходи на честь письменника. Витоки таких дій антиукраїнських сил криються ще в рішеннях кдб срср і минулих вказівках із москви. Тоді здійснювалася спецоперація з перешкоджання висуненню письменника на Нобелівську премію.

Персональні повідомлення про відзначення повстанців нагородами УПА

В УПА та збройному підпіллі ОУН, що підпорядковувалися УГВР упродовж 40-х – 50-х рр. ХХ століття діяла цілісна система нагород. Персональні повідомлення про відзначення повстанців під час активної збройної боротьби зазвичай були усними, про що знаходимо інформації як у спогадах, так і в архівних кримінальних справах колишніх вояків. Проте, до нашого часу також дійшли документи, які підтверджують існування друковано-письмових персональних повідомлень про відзначення.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.