АНОНС: У Луцьку презентують книгу про російську анексію Криму

«Люди «сірої зони» — це перша книга, у якій свідчать жертви окупації та люди, які не маючи владних повноважень, виступили проти російської армії. Для них «приєднання» півострова до Росії стало початком життя в «сірій зоні» — території, де не діють закони цивілізованого світу.

Про це повідомляє Український інститут національної пам’яті.

 

Книга створена за підтримки УІНП. Вона охоплює період життя кримчан, коли російські силовики та спецслужби почали проти них масові репресії.

У проекті авторів Анни Андрієвської та Олени Халімон йдеться про ту частину історії "кримської весни", яку замовчує або навмисно спотворює російська пропаганда.

Понад півсотні оповідей спростовують міфи про те, що анексія півострова була безкровна і що "кримчани не намагалися чинити опір, а добровільно вибрали Росію". Серед авторів розповідей є нинішні в’язні Кремля – Олег Сенцов, Олександр Кольченко, Володимир Балух.

Як насправді Крим опинився під контролем Росії та чим це обернулося для його мешканців? Які методи застосовують російські спецслужби та силовики щодо мирних громадян на півострові? Відповіді на ці та інші питання дають кримчани, які стали свідками та жертвами російського військового захоплення півострова навесні 2014 року.

Під час презентації книжки присутні матимуть змогу переглянути фільм Ігоря Чайки "Острів Крим. Дежавю".

Спікери:

Анна Андрієвська — співавторка книги "Люди сірої зони", журналістка. Кримчанка.

Олена Халімон — співавторка книги "Люди сірої зони", співробітниця Українського інституту національної пам’яті. Волинянка.

Ігор Чайка — голова незалежної медіа-профспілки України. Автор фільму "Острів Крим. Дежавю".

Леся Бондарук – історикиня, представниця Українського інституту національної пам’яті на Волині

Час: 19 жовтня, п’ятниця, 12:00

Місце: бібліотека факультету історії, політології та національної безпеки Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки, вул. Шопена, 24

Для попереднього ознайомлення книжку можна знайти на сайті.

Перший командувач і будівничий Українського флоту: до 150-річчя Михайла Остроградського

Остроградський мав україноцентричні погляди і демонстрував їх як у спілкуванні з німцями, так і з росіянами. Це немало дивувало морських офіцерів-росіян. Білогвардійський адмірал Ненюков, який проїздив тоді через Севастополь, пригадував: «Невелика група офіцерів на чолі з щирим українцем контр-адміралом Остроградським розмовляла українською мовою, та ставилася до росіян як до прийшлих та іноземців».

"В СССР инвалидов нет!..". Як люди з інвалідністю відстоювали свої права в СРСР

Сприйняття інвалідності було різним в кожний історичний період. Радянська парадигма визначала інвалідність як патологію або дефект, який необхідно було виправити. У період правління Леоніда Брежнєва характерним було створення мережі спеціалізованих закладів – будинків-інтернатів та функціонування лікарняно-трудових експертних комісій. Ці структури як раз-таки й мали повернути людину з інвалідністю до «нормального» життя через відновлення спроможності до праці.

Карабах 1988 – 2020: як не заплутатися у районах та назвах населених пунктів

Осіння війна 2020 року привернула увагу всього світу до Нагірного Карабаху. Вірмено-азербайджанський конфлікт там триває вже три десятиліття.Однак остання ескалація кардинально змінила контури лінії зіткнення, призвела до істотних політичних наслідків. Ми мали нагоду спостерігати азербайджанський наступ у режимі реального часу. Протягом короткого часу оглядачі опанували назви населених пунктів та районів, ознайомилися із ландшафтом і транспортною інфраструктурою регіону.

Шанс на виживання: Київ у роки Голодомору

У роки Голодомору-геноциду абсолютна більшість українців проживала в сільській місцевості. Комуністичний тоталітарний режим, створюючи умови несумісні з життям, спрямував свій удар насамперед проти українських селян. Репресивна машина одним із механізмів злочину геноциду обрала вилучення всього продовольства, що призвело до масової смертності від голоду.