Спецпроект

Меморіал жертвам Голодомору відкрили в найбільшому місті Канади. ФОТО

21 жовтня в канадському місті Торонто офіційно відкрили меморіал жертвам Голодомору.

До офіційної церемонії відкриття меморіалу долучилося кілька сотень осіб, серед яких був мер Торонто Джон Торі, міністр закордонних справ Канади Христя Фріланд та перший віце-прем’єр-міністр України Степан Кубів, повідомляє Укрінформ.
 Фото: Укрінформ

"Українська громада Канади протягом багатьох років, коли пам’ять про Голодомор приховувалася, берегла її і змогла повернути до України. Це дуже важливий внесок і я особливо вдячна старшим членам нашої громади, які підтримували цю пам’ять", - сказала Фріланд.

Вона також згадала незаконно ув’язненого у Росії українського режисера Олега Сенцова. "Варто згадати про Олега Сенцова і подумати про кримських татар. Вічна пам’ять усім жертвам, будемо далі боротися за тих, хто страждає", — наголосила міністра.

На церемонії виступив також Микола Латишко, який пережив Голодомор та згодом емігрував до Канади. "Як християни мимаємо пробачати, але ніколи не забувати", — сказав він у своїй промові.

Скульптурна композиція меморіалу розмістилася на території Виставкової площі, неподалік від аеропорту Торонто та набережної озера Онтаріо. Центрове місце меморіалу зайняла скульптура українського митця Петра Дроздовського "Гірка пам’ять дитинства".

Ця скульптура пов’язує меморіал у Торонто із іншими подібними пам’ятниками в Україні та інших країнах.

Згідно з попереднім кошторисом, на спорудження меморіалу було витрачено близько 1,2 млн дол. Більшість цієї суми зібрали зусиллями української діаспори за допомогою індивідуальних пожертв.

Година Папуги. Операція «День Незалежності»

Несподівано виявилося, що у таборі діє невидима сила. Вона була подібна до гравітації: її вплив відчувався завжди, але щоб усвідомити її існування треба було, щоб на чиюсь голову впало яблуко. Тим яблуком стали події Дня Незалежності і пригода з фальшивим візитом американського амбасадора. Дехто раптом зрозумів, що та сила мала серед бранців своїх агентів, була поінформована про їх таємні приготування і комунікації. Перше запитання було очевидне: хто перейшов на інший бік?

Чи був Іван Світличний дисидентом?

На перший погляд це питання може здатися дивним, адже усім добре відомий поетичний твір Івана Світличного «Я – дисидент», де він стверджувально відповідає на це питання.

Диво в Чігошті: право на віру за межами соціалізму

«Я нічого не зробив! Я ж навіть нічого не бачив!» - кричав отець Йозеф Тоуфар. Священник другу ніч сидів в карцері – темному вологому приміщенні в підвалі тюрми. Він два дні не їв, шлунок палав від пересоленого супу, який давали «неслухняним» арештантам після декількох днів без їжі. Все тіло боліло – сьогодні знову навідувався інспектор Ладіслав Маха і проводив «екзекуції» - вибивав зізнання. Все тіло було в синяках, ноги опухли. Священник навіть не знав, що знаходиться у спецвідділі тюрми для католицьких священнослужителів у місті Валдіце. І жити йому залишилося декілька днів.

Андреа Халупа, авторка сценарію фільму «Ціна правди»: «це історія, яку розповів мені дідусь»

Сценарій до фільму «Ціна правди», який зняла польська режисерка Аґнєшка Голланд, написала Андреа Халупа – американська журналістка українського походження. Вона друкується в «The Atlantic», «TIME», «Forbes». Вперше про Голодомор Андреа почула в дитинстві від свого дідуся, який його пережив. А в студентські роки вона читала про життя репортера «New York Times» Волтера Дюранті в Москві. Саме тоді вона дізналася про Гарета Джонса, пригадала історію своєї родини і вирішила: «Я точно напишу сценарій до фільму, який розповідатиме про це».