Порошенко зобов'язав уряд забезпечити Музей Майдану приміщенням

Президент України Петро Порошенко доручив Кабінетові Міністрів України разом із Київською міською державною адміністрацією невідкладно забезпечити Національний музей Революції Гідності обладнаними приміщеннями для експозицій і зберігання музейних предметів.

Про це йдеться у президентському Указі № 339/2018 "Про відзначення у 2018 році Дня Гідності та Свободи" від 24 жовтня, який наводить сайт Музею.

Зокрема, пункт № 5 указу зобов’язує Кабмін та КМДА "вжити невідкладних заходів" щодо забезпечення Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні – Музею Революції Гідності обладнаними приміщеннями для розміщення експозицій і зберігання музейних предметів.

Національний меморіальний комплекс Героїв Небесної Сотні – Музею Революції Гідності було створено 18 листопада 2015 року. Музей існує як юридична особа, проте фізичного приміщення він ще не має.

2018 року Музей винайняв невеличкий офіс на території Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника. Більша частина музейних предметів зберігається за домовленістю в інших музеях Києва.

2017 року Київрада виділила Музею Революції Гідності ділянку площею 1,22 га на алеї Героїв Небесної Сотні.

28 червня 2018 року проект німецького архітектурного бюро "Kleihues Gesellschaft von Architekten mbH" під назвою "Штурм пагорба" переміг у конкурсі на спорудження будівлі Музею Революції Гідності.

5 липня Департамент спецрозслідувань Генеральної прокуратури України призупинив спорудження Музею Революції Гідності, проте наступного дня скасував своє розпорядження.

8 жовтня на виконання робіт із будівництва будівлі Музею розпочався тендер.

Карабах 1988 – 2020: як не заплутатися у районах та назвах населених пунктів

Осіння війна 2020 року привернула увагу всього світу до Нагірного Карабаху. Вірмено-азербайджанський конфлікт там триває вже три десятиліття.Однак остання ескалація кардинально змінила контури лінії зіткнення, призвела до істотних політичних наслідків. Ми мали нагоду спостерігати азербайджанський наступ у режимі реального часу. Протягом короткого часу оглядачі опанували назви населених пунктів та районів, ознайомилися із ландшафтом і транспортною інфраструктурою регіону.

Чехословаччина – народження демократії на уламках імперії

У купе потягу, котрий покидав Австро-Угорщину і прямував до Італії, сидів поважний чоловік з доглянутими сивими вусами та капелюхом на голові. Професор філософії, депутат парламенту імперії Габсбургів Томаш Ґаріґ Масарик. Разом з ним в потязі їхала його дочка Ольга. Масарик багато років маневрував між різними політичними течіями, проте в 1914 році, з початком Великої війни, професор прийняв рішення – він зробить все від нього залежне, щоб виникла нова держава – незалежна Чехословаччина. Зараз він прямував в Італію з метою організувати рух опору за кордоном. В разі провалу його задуму, йому і його родині, загрожувала в’язниця. Масарик розумів – або він здобуде державу для свого народу, або вже не зможе повернутися в Прагу.

Шанс на виживання: Київ у роки Голодомору

У роки Голодомору-геноциду абсолютна більшість українців проживала в сільській місцевості. Комуністичний тоталітарний режим, створюючи умови несумісні з життям, спрямував свій удар насамперед проти українських селян. Репресивна машина одним із механізмів злочину геноциду обрала вилучення всього продовольства, що призвело до масової смертності від голоду.

«Чи можна вважати Голодомор геноцидом?»: транскрипт вебінару Німецько-української комісії істориків

24 вересня 2020 відбувся вебінар Німецько-української комісії істориків під назвою «Чи можна вважати Голодомор геноцидом?». Ця дискусія після її анонсування викликала широке обговорення в Україні.