Україна здобула першість у міжнародному рейтингу доступу до архівів КГБ

За оцінками Інституту розвитку свободи інформації (IDFI) Україна посіла перше місце з показником 70.11% в загальному підсумку оцінювання доступу до архівів КГБ серед пострадянських країн.

Про це "Історичній правді" повідомили в Українському інституті національної пам'яті.

"Лідерство — не привід зупинятися. На цьому етапі реформи для нас найважливіше  забезпечити сталість доступу. Наразі ми працюємо над створенням архіву Інституту до якого буде передано документи КГБ із архівів силовиків. Це необхідний етап реформи, який унеможливить політичний вплив на доступ до архівної інформації і позбавить силовиків не властивої роботи",  коментує Голова Українського інституту національної пам'яті Володимир В'ятрович.   

Детальний рейтинг розміщено на онлайн платформі Open-Archives.org 

 Тисніть тут для збільшення
  Тисніть тут для збільшення

"Першочергове моє завдання — показати що закон працює на практиці, і досвід архіву СБУ яскраве свідчення цього. Наша місія зберігати і надавати доступ. Ми раді, що користувачі задоволені, а експерти надають високі оцінки", — зазначив директор Архіву СБУ Андрій Когут. 

Окрім України у трійку лідерів також потрапили Грузія (68.37%) та Казахстан (68.36%). 

Спеціалісти IDFI, в рейтингу відкритості державних архівів пострадянських країн, оцінювали однорідність законодавчої бази щодо державних архівів, загальне архівне законодавство, інші закони, що стосуються архівів, архівні послуги, веб-сайти (архівні, віддалені, онлайн-сервіси) та читальний зал (послуги та процедури для дослідників). 

  Тисніть тут для збільшення

Прикметно, що під час створення методології використовувалися напрацювання української громадської організації Центр досліджень визвольного руху, зокрема програми "Відкриті архіви" та рекомендації Міжнародної архівної організації (ICA). 

Найвищі показники в рейтингу з українських архівів отримали Галузевий державний архів Служби безпеки України (ГДА СБУ)  75.11% та Центральний державний історичний архів України (ЦДІАК України)   65.1%. 

ДОВІДКА:

Open-Archives.org  це онлайн-платформа, яка пропонує інтерактивний рейтинг архівної відкритості з пострадянських країн. Платформа також включає блоги з питань, пов'язаних з архівами, методологію, за якою проводиться оцінка, а також результати досліджень існуючих архівних законодавства і практики в цільових країнах.

Дослідження проводилося Інститутом розвитку свободи інформації (IDFI) у співпраці зі своїми партнерами з країн-учасниць: Вірменії, Азербайджану, Білорусі, Грузії, Казахстану, Киргизстану, Молдови, Росії, України та Узбекистану.

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.