Україна здобула першість у міжнародному рейтингу доступу до архівів КГБ

За оцінками Інституту розвитку свободи інформації (IDFI) Україна посіла перше місце з показником 70.11% в загальному підсумку оцінювання доступу до архівів КГБ серед пострадянських країн.

Про це "Історичній правді" повідомили в Українському інституті національної пам'яті.

"Лідерство — не привід зупинятися. На цьому етапі реформи для нас найважливіше  забезпечити сталість доступу. Наразі ми працюємо над створенням архіву Інституту до якого буде передано документи КГБ із архівів силовиків. Це необхідний етап реформи, який унеможливить політичний вплив на доступ до архівної інформації і позбавить силовиків не властивої роботи",  коментує Голова Українського інституту національної пам'яті Володимир В'ятрович.   

Детальний рейтинг розміщено на онлайн платформі Open-Archives.org 

 Тисніть тут для збільшення
  Тисніть тут для збільшення

"Першочергове моє завдання — показати що закон працює на практиці, і досвід архіву СБУ яскраве свідчення цього. Наша місія зберігати і надавати доступ. Ми раді, що користувачі задоволені, а експерти надають високі оцінки", — зазначив директор Архіву СБУ Андрій Когут. 

Окрім України у трійку лідерів також потрапили Грузія (68.37%) та Казахстан (68.36%). 

Спеціалісти IDFI, в рейтингу відкритості державних архівів пострадянських країн, оцінювали однорідність законодавчої бази щодо державних архівів, загальне архівне законодавство, інші закони, що стосуються архівів, архівні послуги, веб-сайти (архівні, віддалені, онлайн-сервіси) та читальний зал (послуги та процедури для дослідників). 

  Тисніть тут для збільшення

Прикметно, що під час створення методології використовувалися напрацювання української громадської організації Центр досліджень визвольного руху, зокрема програми "Відкриті архіви" та рекомендації Міжнародної архівної організації (ICA). 

Найвищі показники в рейтингу з українських архівів отримали Галузевий державний архів Служби безпеки України (ГДА СБУ)  75.11% та Центральний державний історичний архів України (ЦДІАК України)   65.1%. 

ДОВІДКА:

Open-Archives.org  це онлайн-платформа, яка пропонує інтерактивний рейтинг архівної відкритості з пострадянських країн. Платформа також включає блоги з питань, пов'язаних з архівами, методологію, за якою проводиться оцінка, а також результати досліджень існуючих архівних законодавства і практики в цільових країнах.

Дослідження проводилося Інститутом розвитку свободи інформації (IDFI) у співпраці зі своїми партнерами з країн-учасниць: Вірменії, Азербайджану, Білорусі, Грузії, Казахстану, Киргизстану, Молдови, Росії, України та Узбекистану.

Ольга Ільків, зв'язкова Романа Шухевича

Оля опинилася перед вибором – ковтнути ампулу з отрутою і видати ворогам важливу адресу, чи ковтнути адресу і пережити тортури. Вона вибрала перше

Від листа до ГУЛАГу: як МҐБ цензурувало пошту про операцію «Запад»

На Великдень 1948 року отець Володимир Марущак готував особливу проповідь. Він знав, що попри заборони й обмеження нової влади, відсвяткувати воскресіння Христа збереться чимало людей. 2 травня він відправив службу у старовинній церкві села Новий Кропивник, а тоді — виголосив промову, яка викликала сльози у багатьох присутніх

Квота на розстріл "ворогів народу": як праонука знайшла справу репресованого прадіда

У травні цього року при Архіві національної пам`яті відкрився Консультаційний центр з пошуку інформації про репресованих. Весь цей час співробітники допомагають сотням людей дізнатися, в яких архівах можуть зберігатися таємниці їхніх репресованих родин. Вікторія Тараненко з Дніпропетровщини стала однією з перших, кому вдалося знайти справу свого репресованого прадіда та нарешті дізнатися, за що його арештував НКВД у часи Великого терору.

Ігор Галагіда: «Зміна парадигми – з катів на жертви»

З одного міліцейського документу. Після вбивства українців правоохоронці розпочали слідство. Люди, що вижили, розповіли, що бандити ставили їм питання: хто з них русин, хто – поляк? Того, хто виявлявся русином, – убивали. Ми поки що не знаємо, хто вчинив цей злочин – члени підпілля чи просто бандити, але навіть другий варіант вказує на те, що й кримінальна діяльність могла все ж мати національний характер.