АНОНС: Міністр культури відкриє Школу музейних лідерів у НІМУ

11 жовтня Національний музей історії України запрошує на урочисте відкриття Школи музейних лідерів – освітньо-студійного проекту, створеного за підтримки Українського культурного фонду.

У Національному музеї історії України на першу навчальну сесію зберуться 50 учасників із різних регіонів України, які пройшли конкурсний відбір. Це і працівники музеїв, і студенти профільних вишів, і журналісти, повідомили "Історичній правді" в Музеї.

Школу музейних лідерів урочисто відкриють Міністр культури України Євген Нищук,заступник директора Українського культурного фонду Ірина Жаркова,генеральний директор Національного музею України Тетяна Сосновська, директор Польського Інституту в Києві Бартош Мусялович, координатор із публікацій Програми імені Фулбрайта в Україні Мар'ян Лунів.

Програма Школи музейних лідерів передбачає три панельні сесії, що пройдуть у жовтні та листопаді 2018 року: І-ша сесія – 11–15 жовтня; ІІ-га сесія – 1–5 листопада; ІІІ-тя сесія – 17–21 листопада. На першій панелі студенти школи познайомляться із сучасним українським досвідом, який супроводжує музейну діяльність. Також слухачі виконають низку практичних задач та отримають завдання, які повинні будуть виконати в міжсесійний період.

Серед лекторів цієї панелі – культурний менеджер, галерист Павло Гудімов, директор з маркетингу телеканалу "Еспресо" Микола Типусяк, дизайнер Сергій Бобак, мотиваційний психолог Анна Вощинкіна, менеджер проекту "Школа музейних лідерів" Олексій Кислухін.

По завершенню навчання троє лідерів школи отримають можливість пройти коротке стажування в музеях Кракова (на власний вибір).

11 жовтня, четвер, 11.00

Місце: Національний музей історії України (м. Київ, вул. Володимирська, 2).

Контакт: 096 281 82 85 (Валентина Янчук, сектор промоції НМІУ).

Справа Шухевича: політична міфологія та дослідницькі підходи

Тема колабораціонізму українського визвольного руху у Другій Світовій війні з нацистами вперше чітко проартикульована на початку 1960-х, коли професор Берлінського університету Альберт Норден заявив у жовтні 1959 року, нібито бійці батальйону "Нахтігаль" у перші дні нацистської окупації Львова вбили до трьох тисяч поляків та євреїв. У квітні 1960 року у Москві влаштували прес-конференцію, на якій, серед іншого, представили двох начебто свідків подій. З тих часів за "Нахтігалем" та Романом Шухевичем почала закріплюватися на Заході слава колаборанта та воєнного злочинця.

30 червня 1941. Як Бандера Незалежність відновлював

Події у Львові стали сигналом для тисяч оунівців і їхніх симпатиків. По всіх селах і містечках Західної України відбувалася один і той же сценарій: група молодих ентузіастів захоплювала приміщення владних органів — хоча це сказано надто гучно, адже «Совєти ще не пішли, а німці ще не прийшли» і влада фактично валялася на вулиці.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.