Стипендії на честь 5 Героїв Небесної сотні даватимуть 25 молодим ученим

Щороку до Дня Гідності та Свободи (21 листопада) п’ять найкращих молодих науковців отримуватимуть стипендії на честь Дмитра Максимова, Назарія Войтовича, Романа Гурика, Устима Голоднюка та Юрія Поправки, які загинули під час Революції гідності.

Відповідну постанову 21 листопада ухвалив Кабінет Міністрів України, інформує Урядовий портал. Документ розробили спільно Міністерство освіти і науки, ГО "Родина Героїв Небесної Сотні" та Рада молодих учених при МОН.

По 5 стипендій у кожній із номінацій призначатимуть терміном на 1 рік. Їх розмір становитиме два прожиткові мінімуми для працездатних осіб на початок бюджетного року (наразі це близько 3,5 тис. грн). Стипендії виплачуватимуться додатково до посадового окладу, академічних стипендій, різних доплат і надбавок.

"Дуже знаково, що це рішення Уряд прийняв саме сьогодні, в День Гідності і Свободи. Завдяки тому, що запрацює ще один канал підтримки молодих вчених, ми зможемо залучати більше молоді до науки, дати більше коштів нашим талановитим дослідникам. І водночас так ми можемо віддати шану тим Героям, що полягли за нашу свободу", – відзначила Міністр освіти і науки Лілія Гриневич.

Стипендіатів обиратимуть ході конкурсу. Для цього МОН створить комісію з відбору претендентів, до якої можуть входити представники родин Героїв, чиїми іменами названі номінації, ГО "Родина Героїв Небесної Сотні", наукової спільноти, рад молодих вчених, Міністерства освіти і науки.

Щоб узяти участь у конкурсі, претенденти мають бути науковими та науково-педагогічними працівниками, аспірантами, ад’юнктами, докторантами вишів і наукових установ віком до 35 років (або до 40 років – для докторів наук та тих, хто навчається в докторантурі) станом на 1 січня того року, в якому починається виплата стипендії.

Рівень наукових результатів претендентів із того напряму, в якому він працює або навчається, мають бути підтверджені монографіями, науковими статтями (зокрема в Web of Science, Scopus, Index Copernicus), охоронними документами на інтелектуальну власність тощо.

Активну громадську позицію також враховуватимуть.

Конкурс на здобуття стипендії та перелік стипендіатів затверджуватимуться наказами МОН. 

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.