АНОНС: Goodbye Lenin. Автор "Брами Європи" розповість про революцію пам'яті в сучасній Україні

8 листопада всесвітньо відомий професор історії Сергій Плохій прочитає лекцію під назовю "Goodbye Lenin: Революція пам'яті в сучасній Україні".

Повалення пам’ятника Леніну в Києві 8-го грудня 2013-го року під час Євромайдану вважається початком явища, відомого під назвою "Ленінопад" — масового знесення пам’ятників Леніну в Україні наприкінці 2013-го та у першій половині 2014-го років.

Назагал протягом 2013-14 років місцевими активістами і рішеннями місцевих рад в Україні було демонтовано більш, ніж 550 пам’ятників засновнику СРСР. До кінця 2017-го р. ще близько 1,300 монументів Леніну припинили існувати, і в такий спосіб в Україні завершилося "ленінське" століття.

 

Які висновки можна зробити з цієї історії? Чи був демонтаж пам’ятників В.І. Леніну просто неприємним епізодом, спалахом символічної агресії, підігрітої соціальними заворушеннями, що обернувся втратою частини культурної спадщини країни (деякі з пам’ятників, зокрема той, що був знесений у Києві, мали незаперечну мистецьку цінність)?

Чи було це відображенням масштабнішої зміни в суспільстві і в його сприйнятті себе та свого минулого? І якщо друге більш відповідає дійсності, ніж перше, то як тоді свідчить цей зсув у пам’яті про курс, взятий українським політикумом і суспільством з початком Євромайдану і Революції Гідності?

Це головні питання, на які будуть запропоновані відповіді під час лекції Сергія Плохія, професора історії та директора Українського наукового інституту Гарвардського університету. 

8 листопада, четвер, 18.30

Місце: Національний музей Тараса Шевченка (Київ, бульвар Шевченка, 12).

Організатор: Fulbright Ukraine.

Вхід вільний за умови попередньої реєстрації.

ДОВІДКА:

Сергій Плохій — професор історії та директор Українського наукового інституту Гарвардського університету, один з провідних фахівців з історії України та Східної Європи, фулбрайтівський науковець (US Fulbright Scholar Program 2018-2019),

Його книги здобули низку українських та міжнародних премій, включно з премією Антоновичів і національною премією імені Тараса Шевченка, та перекладалися багатьма мовами світу.

В оці тайфуна. Як проголосили Акт Злуки

У цей день здавалося, що буревії історії втомилися і зупинили свій руйнівний рух. Насправді над Київом зупинилося "око тайфуну", де вітру може не бути. Навколо ж української столиці усе пригиналося від буревіїв.

Незалежність №1: Коли Грушевський її оголосив, чому Винниченко сумнівався, а Єфремов був проти

У перші дні 1918 року – 9 січня за старим стилем (22 січня за новим) – в умовах військової агресії проголошено незалежну республіку Україна.

Година папуги. Сумне Різдво

Комусь із бранців Козельська безіменний дух здавався недостатньо авторитетним. То врешті-решт табором пішла нова мода: викликати дух маршала Юзефа Пілсудського. Добєслава Якубовіча дух «Діда» засмутив: «Адже на питання, у кого ти мешкаєш, дух Пілсудського надав прізвище: Кєрсновські чи Кєрнойські. Мене це непокоїть, багато думав про це різне недобре».

Ян Палах: Смолоскип №1

Лібуше Палахова, продавчиня магазину в невеличкому містечку Вшетати, після робочого дня прийшла додому й увімкнула радіоприймач. Був звичайний будній день, 16 січня 1969 року. По радіо передали дивну звістку: у Празі «студент філософського факультету Я. П. вчинив самоспалення». «Який жах…» подумала пані Лібуше але не надала цьому повідомленню надмірної уваги. Ранковим потягом вона мала їхати до Праги на зустріч з сином – Яном Палахом, щоб піти по магазинах і вибрати йому капелюха.