Невідомі потрощили надгробки на могилах українців у Польщі. ФОТО

На кладовищі у селі Фредрополь в Підкарпатському воєводстві Польщі знищено два надгробні пам’ятники на могилах українців.

Газета Об'єднання українців у Польщі "Наше слово" припускає, що знищення відбулося до Дня всіх Святих, коли жителі Польщі відвідують могили своїх близьких.

"Коли 1 листопада на кладовище у Фредрополі приїхали українці з Перемишля, щоб запалити лампадки на могилах, побачили, що деякі пам’ятники знищені", – говорить Марія Туцька, голова перемиського відділу ОУП.

 Фото: перемиський відділ Об’єднання українців у Польщі

Невідомі знищили могилу о. Івана Гнатищака. Священик до Другої світової війни був парохом греко-католицької парафії в селі Корманичі (3 км на південний схід від Фредрополя). Зловмисники перевернули елемент пам’ятника з прізвищем священика. На другій могилі, у якій похоронена Клавдія Гумецька, зірвано частину надгробка.

  Фото: перемиський відділ Об’єднання українців у Польщі

Село Фредрополь розташовується в Перемиському повіті. У 1921 році воно нараховувало 52 хати та 302 мешканці, з них 269 українців та 23 поляків. У 1947 році під час акції "Вісла" 395 мешканців села були депортовані на західні землі Польщі.

Сьогодні матеріальними слідами, які підтверджують українське минуле села, є могили на цвинтарі з українськими прізвищами та дерев’яна греко-католицька церква, побудована в 1860 році (на сьогодні це римо-католицька святиня).

ОУП заявило про намір подати заяву до прокуратури в цій справі.

Нагадаємо, що від 2014 року на території південно-східної Польщі відбулися акти вандалізму та руйнувань кільканадцяти українських пам’ятників, зокрема у Вербиці, на горі Монастир біля Верхрати, у Верхраті, Радружі, Пикуличах, Молодичі, Грушовичах.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.

Антон Дробович: "Пам'ятання — це спротив забуттю"

Інтерв’ю з науковцем, громадським діячем Антоном Дробовичем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Як витримати тиск КДБ і навіть його висміювати? Досвід Натана Щаранського із книжки "Не злякаюся зла"

У травні 2025 році, через майже 40 років з дня написання, книга радянського дисидента Натана Щаранського "Не злякаюся зла" вийшла українською мовою. Уперше вона була надрукована англійською у 1988-му. У передмові до українського видання Щаранський, який за ці роки встиг стати відомим політичним та державним діячем в Ізраїлі, зазначив: в Україні книга повертається до свого початково призначення — допомагати людям у боротьбі.

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.